Гість — Євген Дикий, очільник Національного антарктичного наукового центру, ветеран батальйону територіальної оборони «Айдар»
Євген Дикий: В перерві між чергуваннями я зайнявся «орнітологічною арифметикою». Я брав інформацію з відкритих джерел. Мене цікавила кількість російської бойової авіації: штурмова та бомбардувальна. Також я взяв середній темп, з яким наше ППО їх збиває.
Елементарний підрахунок показав, що:
Три місяці — це той максимум, на який здатна російська авіація. Ми всі розуміємо, що жодна країна світу зараз не продасть їм жодного нового літака. Виробляти нові вони не здатні, оскільки під санкціями не зможуть отримати імпортні деталі. Може нам і не потрібне це закрите небо? Бо ми і так чудово справляємось. Ми самі захищаємо наше небо. Нам дають засоби протиповітряної оборони. Треба їх просити побільше.
Якщо росія пустить на нас всі свої літаки та танки, то чим би не закінчилась наша війна, на другий день після неї Китай зайде на території рф і оголосить незалежність Сибірської-далекосхідної республіки. І росія нічого не зможе з цим зробити. Китай — це саме такі партнери, на яких заслуговує рф, бо вони ідентичні.
Євген Дикий: Кажуть, що росія рік готувалася до нападу на Україну. Але насправді ні. Цей рік вони готувалися до реалізації плану. Сам план розроблений набагато раніше, не пізніше 2015 року. Думаю, що це почалося ще з нашої Помаранчевої революції.
Росія не планувала війну. Вони планували легеньку, каральну операцію, бо думали, що ми одразу здамося. Вони були переконані, що буде так, як з Кримом. В їх голові існувала Україна, яка зустрічатиме їх з квітами. А ми за 8 років змінилися. І тепер так не буде.
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS