Домедична допомога: прості поради, що можуть врятувати життя

Перше правило домедичної допомоги — не надаємо допомогу тоді, коли є загроза для нас

Про домедичну допомогу та корисні поради говорили з Даркою Озерною, біологинею, популяризаторкою науки.

Дарка Озерна: Головна причина смертей внаслідок вогнепальних або артилерійських поранень — це масивна крововтрата. Людина помирає за 3 хвилини від того, що втрачає багато крові. Наша задача — зупинити кровотечу. Зазвичай поранень зазнають кінцівки. Якщо це сталося, треба накладати турнікет. Ним ми зможемо повністю зупинити кровотечу.

В інтернеті дуже багато інформації про те, як надати першу медичну допомогу. Вивчайте, практикуйте на рідних. Краще дізнатися про це до того, як воно може знадобитися.

1. Перше, що говорять на усіх курсах домедичної допомоги — ми не надаємо допомогу тоді, коли є загроза для нас. Як у кіно, бігти рятувати під вогнем — неправильно. Це пастка, яка веде до того, що загине більше людей. Спочатку ми маємо пересвідчитися в тому, що ми не під загрозою.
2. Будь-які дії з порятунку життя проводимо тільки хоча б у частковому укритті. На полі бою чи на місці обстрілу ми нічого не робимо: ні пов’язок, ні штучного подиху, ні турнікетів тощо. Наша задача — знайти місце, де буде безпечно (‎звісно, умовно). Під час війни хорошим укриттям може бути бордюр, ямка, воронка, стіна. Коли ми на відкритій місцевості, ми — хороша мішень. Тому треба уникати відкритих місць і шукати хоча б якесь мінімальне укриття.

Ці речі здаються банальними, проте вони контрінтуїтивні. Коли ми бачимо людину, яка потребує допомоги, ми кидаємось її рятувати. Це нормальна реакція. Але треба розуміти, що люди, які надають медичну допомогу, є пріоритетною мішенню для ворогів.

• Людина, яка може врятувати кілька життів, дуже цінна. Вбити її — означає вбити ще більше людей.

Дії мають бути автоматизованими. Повільним мисленням ми маємо оцінювати безпеку, швидким — рятувати життя. Якщо людина нетренована, буде навпаки. І це погано.

Яку допомогу надати собі?

Дарія Озерна: По-перше, ми всі маємо право відчувати паніку, страх і розгубленість. Коли нас накриває вогнем, ми маємо два варіанти: завмерти або бігти. І той, і той нормальний, тому що важко передбачити, який з них ефективний. По-друге, зараз наша задача — максимально натренувати мозок до дій.

• Паніка — дихай.
• Обстріли — укриття.
• Вийшли з дому — з собою документи, вода, якась їжа. Бо ніхто не знає, чим може закінчитися простий похід по хліб.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

Слідкуйте за найоперативнішими оновленнями у Twitter Громадського радіо

Також підписуйтеся на наш Telegram-канал Новини від Громадського радіо

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS