«Херсон — частина мене»: автор документального фільму про життя в окупації

Дмитро Багненко: Цей документальний фільм про відчуття та переживання, пропущені через мене, мою родину, мою п’ятирічну доньку. Сподіваюся, таким чином люди, далекі від війни, зможуть зрозуміти що вона несе для українців. Цей фільм я знімав для того, щоб наша війна не була забутою крізь часи.

До мене звернулася режисерка фільму з пропозицією спільної роботи. Ідея була — показати історію зі сторони людини, яка знаходиться всередині. Я був таким собі ретранслятором, який збирав інформацію. Я був у Херсоні тоді. Коли знімав, не казав, що це фільм для ВВС, казав, що просто фіксую моменти. З початку березня почав фільмувати. З Херсона з родиною виїхав у травні. Весь цей час я знімав.

Евакуація

Дмитро Багненко: Коли ми евакуювалися з Херсона, відчуття були надзвичайні. Побачили перший український прапор і хотілося вийти та обіймати всіх. Раділи неймовірно. Після місяців постійного тиску це було щастям. У Запоріжжі (туди ми евакуювалися): машини, люди, в магазинах нормальний вибір продуктів. Це такий контраст. У Херсоні такого не було вже давно. Херсон — частина мене.

Я прожив у Херсоні все своє життя. Я народився там. Це моє місто. Це не тільки будинки, вулиці, пагорби, річки. Це люди, які наповнювали його та мене своїми сенсами. Якщо ці люди не захочуть повертатися, як із цим? Складно уявити моє місто без тих людей. Ми повернемось, але у зовсім інший Херсон.

Читайте також: Не стримуйте почуттів: кричіть, плачте, зліться — психологиня про те, як пережити втрату дому

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS