Колаборантство бізнесу на тимчасово окупованих територіях: визначення, покарання, амністія

З Михайлом Непраном, першим віцепрезидентом Торгово-промислової палати України говорили про колабораціонізм і те, як бізнесу уникнути його на тимчасово окупованих територіях.

Ведучі

Андрій Куликов

Гостi

Михайло Непран

Колаборантство бізнесу на тимчасово окупованих територіях: визначення, покарання, амністія
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/07/hr_marafon_v-2022-07-24_nepran.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/07/hr_marafon_v-2022-07-24_nepran.mp3
Колаборантство бізнесу на тимчасово окупованих територіях: визначення, покарання, амністія
0:00
/
0:00

Михайло Непран: Колаборанство завжди виникає під час війн. Цього не уникнути. Але можна намагатися обійти деякі підводні камені.

Законодавство, до якого внесли зміни, тепер має статтю Кримінального кодексу, де з’являється слово «колаборант».

Хто такий колаборант?

Михайло Непран: Ми розуміємо, що, наприклад, колишній мер Херсона Володимир Сальдо — колаборант. Бо він посадова особа, добровільно перейшов на бік ворога, прийняв їх умови та виконує функції, якими наділяє його Росія. З такими все зрозуміло. А от те, що стосується бізнесу та пересічних українців, які там залишилися, викликає безліч питань. Тому що люди, які там лишилися, мають якось жити. Для цього їм треба продовжувати свою роботу. Як їм працювати на тимчасово окупованій території, якщо там всім «керують» росіяни?

  • Юристи кажуть, що треба довести, що людина пішла на співпрацю під примусом. Тоді звинувачення знімаються. 

Співпраця задля виживання — колабораціонізм?

Михайло Непран: От ми в Конституції записали, що найвища цінність — людське життя. Людина, яка знаходиться на окупованій території, перебуває в край агресивному, нестабільному та небезпечному середовищі. Під тиском. Якщо їй доводиться погодитись на якусь співпрацю задля збереження свого життя та життя своєї родини, це зрада та колабораціонізм? От якщо до людини приходить російський солдат і хоче купити молока, хліба чи ковбаси. Він не має продавати? За відмову спокійно може отримати автоматну «чергу». А як же найвища цінність Конституції? Тут от головне питання. Або що робити фермеру, який виростив капусту, огірки, помідори? Викидати овочі? З патріотичної точки зору так, можна викинути. А за що їсти?

Перереєстрація бізнесу

Михайло Непран: До Торгово-промислової палати України зверталися люди бізнесу з Херсонської області з питанням «Що нам робити? Від нас окупанти вимагають перереєстрації. Якщо я цього не зроблю, на моє місце прийде торгувати інший». От що робити? Перереєстровуватися. Інших варантів немає. З юридичної точки зору, бізнес, сплачуючи російські податки, підтримує країну окупанта. А виходу, по суті, іншого немає. Тому в майбутньому у нас буде дуже непроста ситуація з цим. Після визволення необхідно буде досить серйозно та прискіпливо розбиратися.

  • Якщо у нас буде закон про амністію бізнесу на окупованих територіях, всі ці складні питання та проблеми будуть зняті. Це стосується всіх: від звичайного фермера до директора підприємств, які забезпечують українців можливостями вижити в непростих умовах. 

Читайте також: Репресії, страх і дефіцит: як Херсон переживає окупацію


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS