Коли прилітають ракети, у Львові Facebook розривається від «люди, як ви?» — Соломія Чубай

Гостя — львівська композиторка і співачка Соломія Чубай.

Соломія Чубай: Мій син Олекса тепер відповідає на питання «Як ти?»: «Я живий!». Йому 13, в нього синдром Аспергера, аутизм. Моє «все гаразд» і «все добре» означає, що ми цілі, не поранені, сусіди цілі. Коли прилітають ракети, у Львові Facebook розривається: «Люди, як ви? Ставте плюсики, чи ви в безпеці». Ти відчуваєш одразу вселенську підтримку. Або люди з-за кордону пишуть… Вчора дизайнер з Варшави мені написав: «Ми просто мовчки обіймаємо».

Такі слова підтримки, напевно, тримають.

Пісня «Інший» може бути і про війну, і про кожен день нашого життя.

Коли я випустила цю пісню і ми почали розсилати по львівських радіо, нам сказали, що ми не формат.

Про подяку від військових

Хлопці з 28-ої бригади, які «вальнули» крейсер «Москва»… Ми збирали їм кошти на тепловізорний приціл, на тепловізори, які працюють в Чорнобаївці. Виявилося, що я саме їм допомагаю і я одна з перших дізналася, що в крейсер поцілено, ще офіційних даних не було, то ж я не мала права їх розголошувати.

Вони приїхали зі Львова забрати машину, на яку ми їм збирали гроші, і розказали, як це все відбувалося. Вразило, що вони дуже людяні, вони неймовірні. Коли вони говорять про людей — на сході, на війні, чи навіть про тих самих росіян, яких вони беруть в полон — це якесь світло.

• Я отримала від них подяку про те, що я допомагаю в бою. Це найцінніша подяка поки що, яка є в моєму житті.

 Повністю програму слухайте в аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS