facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Міняли коштовності на їжу: як виживали жителі Харківщини під час окупації

На деокупованій території Харківщини починають працювати українські державні органи та організації. Зокрема, наразі з потребами населення там працює гуманітарна місія «Проліска». Які потреби в населення?

Міняли коштовності на їжу: як виживали жителі Харківщини під час окупації
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

Ми запитали у голови гуманітарної місії «Проліска» Євгена Капліна.

Робота волонтерів

Євген Каплін: Після того, як відбувся ефективний контрнаступ українських сил на Харківщині, ми дещо перегрупували свою допомогу і почали її надавати туди, де вона найпотрібніша.

Ми пішли на деокуповані населені пункти, адже там складна гуманітарна ситуація. Відповідно, ми формуємо конвої з різної кількості машин, якими приїжджають наші соціальні працівники, привозять продукти харчування. Наші працівники проводять моніторинг гуманітарних потреб населеного пункту, а психологи, яких ми також беремо із собою, надають населенню психологічну допомогу. І якщо хтось із людей хоче евакуюватися, цими машинами ми їх забираємо і привозимо в Харків.


Читайте також: Окупанти «ЛДНР» планують провести «референдуми» про входження псевдореспублік до складу РФ 23-27 вересня


Яка ситуація у деокупованих населених пунктах?

Євген Каплін: Загалом у селах ситуація гірша, ніж у містечках, тому що у містечках зараз почала з’являтися гуманітарна допомога від державних органів влади, від агенції ООН.

По селах, на жаль, ніхто не розвозить гуманітарну допомогу. Тому там ситуація критична. У всіх селах, куди ми приїжджаємо, на 70%-100% зруйнована інфраструктура. Там не працювали магазини. Люди розповідали, що під час окупації їм доводилося ходити пішки по продукти до більших населених пунктів, наприклад, у Куп’янськ, Ізюм, Шевченкове, де вони могли собі якимось чином виміняти продукти. Люди казали, що вони відносили свої сережки, каблучки та інші цінні речі, які у них були, і міняли їх на харчі. Інколи доводилося ходити через мінні поля.

  • У всіх селах, куди ми приїжджаємо, на 70%-100% зруйнована інфраструктура

У деяких населених пунктах нема світла, газу, води. У кожному селі нам розповідають про катівні окупантів, місцеві показують місця, де були поховані закатовані люди. Нам про це говорили мешканці, показували місця поховань і ми всі ці дані передавали до поліції.

Найбільші потреби на деокупованих територіях Харківщини

Євген Каплін: Потреба є у всьому.

  • найбільша проблема — це відсутність продуктів харчування;
  • друга проблема — потреба у психологічній допомозі. Люди пережили окупацію, страшні події, насильство, мародерство, бачили щоденні обстріли, були ізольовані;
  • потреба у будівельних матеріалах, тому що вся інфраструктура зруйнована;
  • нагальна потреба у відновленні комунальних послуг — світло, вода, тепло, газ;
  • потреба є у відновленні медичної інфраструктури, роботи банків і магазинів. Зараз там нічого цього немає.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

11 год тому
Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації