Діана Макарова: Зараз наш фронт працює по Києву та Київщині. Також відправляємо фронтові каравани на південь, схід і північ України. От щойно наші перевізники повернулися з Чернігівської області. За кілька днів ми поїдемо від Сєвєродонецька до Курахового. Наразі дуже паршива ситуація. Забезпечення та продуктів не вистачає. Вони потрібні майже скрізь. Я вже не кажу про бронежилети та каски для наших військових. Те, від чого залежить життя наших захисників.
Волонтери збиваються з ніг, шукаючи бронежилети, каски, аптечки тактичної медицини, бо їх просто немає. Дуже багато всього пересилають, але ми не розуміємо куди воно йде. Треба створити спільну комісію з волонтерства і зрозуміти, що і де осідає. Дуже багато залишається в прикордонних областях. Спочатку я цьому не вірила, але інші волонтери це підтверджують. На кордонах фактично відбувається віджим. Я не маю конкретних фактів, але ця інформація йде звідусіль. Хочеться, щоб у західних областях розуміли, що зараз дуже треба захищати центральну, північну та південну частини країни. Бо якщо ми цього не зробимо, то погано буде всій Україні.
Читайте або слухайте також: «Волонтер вивіз мою 95-річну бабусю, яка після інсульту втратила змогу ходити»: про евакуацію з Чернігова
Приходить багато не надто потрібних речей. Усі волонтери завалені звичайними бинтами, марлею, ватою, автомобільними аптечками. Це нам не підходить, воно просто лежить. Нам приходить багато підробок. Це дуже небезпечно. Наприклад, підробки бронежилетів, які намагаються клепати з автомобільних ресор, якоїсь сталі. Не треба цього робити. Все має бути належним чином. Самопального не треба.
Нам потрібна величезна кількість тепловізорів, ПНБ, біноклів, метеостанцій, планшети. Величезна проблема з формою. Її просто немає. А через кордон її провезти — проблема. Ми не розуміємо, що відбувається на митниці. Наче вже й полегшення зробили. А чомусь працювати важче і важче. Щоб отримати тепловізор, ми маємо привезти з підрозділу дозвільного листа-підтвердження.
Припустимо, я перевожу через кордон 20 тепловізорів, які підуть у 8 різних підрозділів. Де мені взяти час і сили, щоб обдзвонити ці підрозділи, відірвати командирів від їхніх справ, написати ці листи, щоб вони їх переслали мені, а я вже їх — на кордон? Чому ці ланцюжки бюрократії ще й досі працюють? І в такий час.
Читайте або слухайте також: Армія рф відступає, щоб попрати штани, а через 5-7 днів ще раз спробувати піти у наступ — політичний експерт
Як би волонтери не намагалися «засівати» фронти потрібними речами, вони не встигають покрити всі проблеми. Тим більше, що війна намічається затяжна. Нас ще чекають пекельні бої на Сході. Можливо, повернуться до Києва. І нам ще відгризати наш Південь.
Ми маємо зібрати до купи всі свої сили і перемогти ворога!
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS