Наші зернотрейдери навіть раді розірванню угоди з Єгиптом, адже новий контракт вигідніший — Михайло Непран

Звідки взялася дезінформація про відмову Єгипту від українського зерна? І чому Росія веде економічну війну проти України ще з 1991 року? Про це поговорили із першим віцепрезидентом Торгово-промислової палати України Михайлом Непраном.

Ведучі

Андрій Куликов

Гостi

Михайло Непран

Наші зернотрейдери навіть раді розірванню угоди з Єгиптом, адже новий контракт вигідніший — Михайло Непран
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/07/hr_marafon_v-2022-07-31_nepran1.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/07/hr_marafon_v-2022-07-31_nepran1.mp3
Наші зернотрейдери навіть раді розірванню угоди з Єгиптом, адже новий контракт вигідніший — Михайло Непран
0:00
/
0:00

 «Єгипет відмовився від купівлі Українського зерна». Чому це фейк?

Михайло Непран: Ми з вами маємо типовий приклад російського фейку. Агентство Reuters два дні тому поширило інформацію, що Єгипет відмовився від закупки українського зерна, угоди по яких були укладені в кінці минулого року, а поставки повинні були бути у березні-квітні цього року. За це схопилася першою російська пропаганда, яка із радісним вереском почала на весь світ поширювати інформацію про те, що Єгипет відмовився від українського зерна. Їхня радісна позиція зрозуміла, тому що вони теж виробники і експортери зерна на світові ринки. Ми — конкуренти. Не тільки на ринку зброї, машинобудування, IT-технологій, а й на ринку агропромислової продукції. Але й наші медіа теж підхопили цю історію, навіть телевізійний марафон почав передавати із жалем, що от, бачите, як все погано.

Мене попросили прокоментувати даний кейс, і я вирішив розібратися у темі детально. Спершу я зателефонував нашому послу України в Єгипті Миколі Нагорному — уточнити інформацію на місці, і посол наш надав мені повну інформацію. З іншого боку, я зв’язався із зернотрейдерами, про яких говорилося у повідомленні, і виявилося все зовсім не так. Дійсно, контракт був укладений. Так, українська сторона у зв’язку із блокадою портів не могла виконати його своєчасно. Вийшло так, що в угоді у них був не передбачений пункт про існування форс-мажору. Якби такий пункт був, то вони прийшли б у Торгово-промислову палату України, ми б видали їм сертифікат, і це стало б підставою для них без штрафних санкцій продовжити термін виконання контракту. Тому вони прийняли цілком цивілізоване на законодавчому рівні рішення — закрити той контракт, який не можна виконати, і відкрити новий контракт, по якому здійснити закупку далі.

Ба більше, як повідомив мені наш посол у Єгипті Микола Нагорний, єгипетська сторона офіційно завірили його у тому, що вона ні в якому разі не відмовляється від співпраці з Україною, що вони розуміють ситуацію із блокуванням портів, і Єгипет надалі готовий працювати з Україною і закуповувати зерно.

Замість зради — перемога

Михайло Непран: Ще один момент. Наші зернотрейдери мені сказали, що вони навіть раді такій ситуації, тому що, коли підписувалася угода в грудні минулого року, то ціна була десь 249-250 доларів за тону. Зараз ціна виросла майже в два рази. Тобто з економічної точки зору їм навіть вигідніше стало, адже новий контракт укладатиметься вже по іншій ціні. Тобто всі кричали, що зрада, а виявилася перемога.

Економічна війна з Росією

Михайло Непран: Взагалі Росія веде з нами економічну війну ще з 24 серпня 1991 року. І ця війна не припинялася ні на хвилину. Якщо повернутися в історію, то варто згадати, що в Радянському Союзі був такий «Единый народно-хозяйственный комплекс». І зрозуміло, що підприємства були в єдиному технологічному ланцюжку, який вибудовувався у Москві, і розірвати цей ланцюжок було неможливо. Тому у 1993 році була укладена так звана «Ашгабатська угода про кооперацію», якою намагалися зберегти ті схеми, по яких працювали в часи радянської економіки. Але росіяни свідомо йшли до розірвання цих економічних зв’язків. Якщо у 1993-му році вони залежали від імпорту поставок з України десь на 70%, то до початку війни вони вивели цей показник на рівень 30%.

Що з обмінниками?

Обмінним пунктам валюти дано вказівку не розміщувати курси валют поза межами їхніх приміщень. Для чого це?

Михайло Непран: Мені теж це до кінця не зрозуміло. Від того, що обмінники перестануть вивішувати дані про курс валют, населенню від того легше не стане. Вся інформація є в інтернеті, зараз нічого приховати не можна, це не Радянський союз. Із моєї точки зору, було б набагато ефективніше зробити те, чого вперто не хоче робити наш економічний блок — публічно виходити голові Нацбанку, міністру фінансів, міністру економіки і говорити з населенням, що у нас така-то ситуація в економіці, ми робимо такі-то кроки, є певні труднощі, але ми віримо, що буде так і так. Але чомусь наші колеги не дуже публічні.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS