Ілюстративне зображення
Останнім часом російські окупанти завдають точкові удари по нафтобазах і місцях, де в Україні зберігається паливо. Про український ринок нафтопродуктів і те, що з ним зараз відбувається говорили з Сергієм Куюном, експертом з питань ринку нафтопродуктів.
Сергій Куюн: За нашими спостереженнями, наразі маємо приблизно 20 втрачених нафтобаз. Унаслідок ракетної атаки зупинений Кременчуцький нафтопереробний завод. Не помічати таких втрат неможливо. Знищено досить немаленькі запаси пального.
Ринок одразу зрозумів акценти ворога. Тому нафтобази були спеціально спустошені. Пальне розвезли по заправних станціях, споживачах. Великих обсягів зберігання в одному місці вже немає. Проте, це втрати. Внесок Кременчуцького заводу в функціонування ринку постачання був дуже великий. Це все досить негативно, але не смертельно. Постачання йде.
Наразі такі об’єкти, як нафтобази, виключені з паливної логістики. Ринок не зупинився, а перегрупувався. Тепер він працює «з колес», без зберігання великих обсягів. Паливо одразу потрапляє на заправні станції.
Читайте також: Нафтогазові санкції: російські труби й порти у Європі, перемкнутися на Китай не вийде
Сергій Куюн: Контрольований дефіцит — це коли мало, але щось в цьому напрямку робиться. До війни майже 80% імпорту палива було з росії, білорусі. Сьогодні ми не маємо цих джерел. Ринок був вимушений повністю переорієнтуватися на постачання через західний кордон із Європою. Це єдиний напрямок, з якого постачань до війни майже не було. Там все нове: постачальники, логістичні ланцюги, питання та проблеми.
Якщо стисло — ніхто нас там не чекав. Ми просто прийшли та сказали: «Нам треба пальне». Трейдери шукають паливо по всій Європі. Процес іде. Але не так швидко, як того хотілося б.
Ситуація з врегулювання цін наразі також неоднозначна. Ще в березні урядовці досить швидко зробили кілька важливих кроків.
Це працювало, коли був Кременчуцький завод. Він закривав собою центральні, східні та частину південних областей України. Після того, як ми його втратили, все постачання довелося зробити імпортом. Це довго та дорого. Держрегулювання для нової моделі нашого ринку не підходить. Придбали пальне за 40 гривень, а пропонують продавати за 37 гривень. Багато заправних станцій просто перестали працювати, бо не виходять навіть у нуль.
Читайте також: Чи варто боятися дефіциту продуктів в Україні?
Сергій Куюн: Європа також не в дуже хорошому становищі. Це пов’язано з тим, що сама Європа є імпортозалежною. Вона теж купує багато імпортної нафти. Зараз багато європейських країн почали досить швидко розвертатися від росії. Вони шукають нові джерела постачання. Ресурси можна знайти, але це теж питання часу. Якщо нафтове ембарго з’явиться, європейський ринок буде до цього готовий. Але як швидко це вирішиться для України — питання, на яке я відповіді не маю.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS