twitter.com/Pontifex
Гостя — релігієзнавиця, докторка філософських наук Людмила Филипович. Починаємо розмову з обговорення слів Папи Римського, який назвав російську пропагандистку Дар’ю Дугіну однією з «невинних, убитих через війну».
Людмила Филипович: Промова Папи Римського, його заява, говорить про те, що нічого не змінилося. Можливо, Папа свідомо і не хотів би стати на сторону Москви, але він транслює постійно московські наративи, за якими урівнюються гвалтівник і той, хто зґвалтований… Це ніщо інше, як наслідок цієї відомої ostpolitic, коли Україна стала розмінною картою у взаєминах між Ватиканом і Москвою.
Він зустрічався з ним в Гавані декілька років тому, але зовсім інша ситуація, коли ти пройдешся, чи проїдешся по Красній площі, побачиш Кремль. Я думаю, що ми протверезіли трошки у відношенні до Ватикану. Але ми хочемо від Ватикану політичного рішення.
Ватикан явно не дотягує до того, щоб так рішуче заявити про свою підтримку Україні і непідтримку Росії, як це собі може дозволити та ж Британія, чи США, чи інші країни, які допомагають зараз Україні.
Християнство перебуває в своєрідній клітці. Це зафіксовано в відомих догматичних уявленнях про церкву як єдину, соборну, нероздільну. Всі християни живуть цими очікуваннями об’єднання двох гілок (православ’я і католицизму), і ніяк не можуть погодитися з тим, що реальність давно вже вийшла за межі очікувань першого століття нашої ери, коли нам заповідали «бути одно».
Недарма раніше казали: «Російська імперія — тюрма народів». РФ на сьогодні теж — тюрма народів. На відміну від Росії, Україна постає зовсім іншою частиною цивілізованого світу. Це країна вільних людей. Саме прагнення свободи і прагнення бути незалежним (а якщо ми вже входимо кудись, то це має бути ненасильно, а виключно в результаті нашого добровільної згоди) — це нас вирізняє.
Я за те, щоб Папа Римський приїхав до України. Хоч не одразу я внутрішньо погодилася з цією думкою. Тому що ці рухи, жести, які робить Папа, вони і обурюють нас, українців… Ми не відчули глобальної, тотальної підтримки його. Папа весь час прагне балансувати. Чесно, я би відвезла його на лінію фронту, показали би йому Ірпінь, Бучу, Маріуполь… Щоб він на власні очі побачив, що це за жах і страх. Його бажання примирити… Мені подобається позиція Залужного, який сказав: «Мир на потрібен був вчора. Сьогодні нам потрібна перемога».
Читайте також: Всі енергоблоки Запорізької АЕС відключені від енергомережі — Енергоатом
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS