GETTY IMAGES
«Велика кількість юристів п всій Україні зараз працюють над тим, щоби знайти людей, які знімали безпосередньо ті чи інші події. Річ у тому, що є у кожного медіафайлу так звані метадані, за якими можна встановити час, коли була здійснена зйомка, а також геолокація. Саме тому перед тим як почати знімати, треба ввімкнути геолокацію. Зараз у зв’язку із тим, що багато хто вимкнув геолокацію, із тих доказів, які я отримую, на них немає координат зйомки, GPS-координат. І саме про це говорить зараз прокурор Міжнародного кримінального суду про те, що недостатньо даних, і дані, які їм передають, якими вони володіють, вони ен відповідають тим вимогам, які ставить суд. Перед тим, як починати знімати, варто ввімкнути геолокацію і на камеру сказати, яка сьогодні дата і де ви перебуваєте.
В ідеалі, щоб було ще записано на тому відеофайлі інформація про особу, яка знімає, для того, щоби у майбутньому, якщо буде необхідно дослідити конкретно цей епізод, людину могли викликати до суду, щоб вона надала свої свідчення. Такі файли передають або через платформи або сервіси хмарного зберігання, бо якщо ви мені будете пересилати навіть у Telegram, інші месенджери, на пошту, ці метадані втрачаються. І навіть якщо змінюється назва файлу, теж можуть бути змінені метадані.
Тому зараз юристи проводять таку роз’яснювальну роботу, щоб не видаляли файли з телефону і фіксувати, що у вас є хоча б такий файл і у майбутньому передати. Ця робота не на місяць, не на два, це робота на рік, або на декілька, для того, щоб зібрати всі ці докази по Україні. І зараз у переважній більшості ми просто фіксуємо, що вони є в людини, щоб встигнути їх зберегти», — розповіла юристка.
«Це може бути прийняте як свідчення, і також фіксуються ці особи, як можливі майбутні свідки, але поки перевага надається саме таким медіафайлам, тому що свідки будуть допитуватися тільки в тому випадку, якщо суд прийме справу до свого провадження. Поки такі свідчення мають меншу вагу, скажімо так.
З практики, яка була раніше, по збору таких доказів, протягом 2014-2015 років, людина під час стресу говорить «давайте я відійду від стресу, а потім повернусь до вашого питання», і вже потім, коли питаєш, великий відсоток людей говорить, що не хочуть це все згадувати», — каже Леся Михайленко.
«Перш за все, це атака на цивільне населення, те, про що ми говоримо. Тобто, коли ви бачите, що військові стріляють по військовим, це ненормально в розумінні людському, але «нормально» в розумінні міжнародного гуманітарного права. Заборонена атака на цивільні об’єкти, заборонена атака на цивільне населення, заборонено мародерство, заборонено виставляння «живих щитів». У мене ж відео, ще видно, як зайшов танк на двір, і став просто під вікнами, і ось це є тими свідченнями, за якими ми так зараз полюємо», — наголосила юристка.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS