Фонд Держмайна України
Відсьогодні в Україні поновлюється «мала» приватизація держпідприємств. 28 липня Верховна Рада 233 голосами ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт № 7451, який пришвидшує приватизацію та сприяє релокації бізнесу і економічному відновленню держави.
Гість — партнер Юридичної групи LCF, керівник практики корпоративного права Сергій Бенедисюк. З ним говоримо про ключові засади закону про пришвидшення приватизації.
Сергій Бенедисюк: Це цілком слушні заборони на проведення великої приватизації. Тобто приватизації на суму більше 250 млн гривень. Також забороняється проведення приватизації на тимчасово окупованих територіях. Це слушні зміни, оскільки такі речі на часі.
Процедури спрощення здебільшого стосуються малої приватизації і передбачають як скорочення термінів, так і можливість досить швидкого виставлення на приватизаційні аукціони тих чи інших об’єктів.
Також важливий елемент — початкова вартість. Якщо балансова вартість активу нульова, він продається як актив за 1 гривню умовно, а якщо це корпоративні права, то вони продаються за номіналом. Насправді суттєво спрощуються процедури і зменшуються порогові значення (фактично не буде додаткової оцінки щодо об’єктів малої приватизації).
З одного боку, це, звісно плюс, бо дозволить державі і громадам продати ті активи, які наразі непотрібні, висять «мертвим вантажем». І ці активи зможуть вже безпосередньо залучатись до господарської діяльності, бути в обороті. Наприклад, старі адміністративні будівлі, старі приміщення заводів, цехів, їх досить багато залишилося. Часто вони стоять в неробочому стані, інколи навіть напіврозвалені. Часто не мають вже особливої вартості. Їх варто приватизовувати, передавати для того, щоб був новий ефективний власник. Також це можуть бути активи, які наразі працюють.
Такі пришвидшені процедури мають певні плюси та мінуси. Мінуси — саме корупційного характеру. Раніше основним питанням малої приватизації була навіть не початкова ціна цих об’єктів, а доступ до інформації. Бували ситуації, коли покупці відмовлялися, бо по документах мало бути одне, а насправді актив був зовсім інший. Були навіть певні гучні скандали, це стосувалося саме об’єктів спиртової промисловості (актив передавався у значно гіршому стані, ніж було задекларовано).
Якби були віртуальні фоторуми з фотографіями, з описом — цієї б проблеми, напевно, не було. Наразі цього немає, і є певні ризики, що частина таких об’єктів потрапить не до тих суб’єктів, які будуть вести безпосередньо там господарську діяльність, а до тих, які просто будуть їх купувати для наступного перепродажу вже за ринковими цінами.
Довідка: Процедури продажу держмайна відтепер стануть швидшими, прозорішими, та, відповідно, зручнішими для бізнесу. Завдяки оновленим законодавчим нормам аграрії зможуть придбати і модернізувати не функціонуючі державні спиртові заводи і комбінати хлібопродуктів. Це дозволять частково вирішити питання зберігання і переробки зерна, та створення продукту з доданою вартістю.
Ключові зміни:
Читайте також: Масова приватизація з 1 вересня: на що та на кого розрахована?
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS