Гостя — старша наукова співробітниця Інституту проблем безпеки атомних станцій НАН України Олена Паренюк.
Олена Паренюк: Ядерна зброя — це не зброя Апокаліпсису. Вона є дуже потужною, багато страшилок про ядерну зброю виникло після 1945 року, на той момент нічого подібного просто ще не було. Наразі, на жаль, є зброя, яка може зрівнятися за нищівною силою з тактичною ядерною.
Усі історії про ядерну зброю — це, перепрошую за цинізм, не про те, скільки людей загине на місці удару. Це про так чи ні. Про те, чи ми використовуємо ядерну зброю, чи ні. Це про систему стримання і противаг.
Я можу розказати про те, що може зробити людина. Якщо в нас щось таке станеться…
Дуже важливо не дихати забрудненим пилом. Максимально спробувати хоч на декілька годин, поки пил не всядеться, захиститися. У нас є респіратори, які залишились після ковіду, вони, в принципі, підходять. Важливо захищати дітей, бо вони ближче до підлоги, куди осідає пил. Робити вологе прибирання.
Читайте також: Близько 60 вовків та 20 рисей, з яких 11 мають імена: хто живе у Чорнобильському заповіднику?
На Чорнобилі не було ядерного вибуху. Там горів реактор, горіло ядерне паливо. Але ядерного вибуху не було. Внаслідок ядерних реакцій, які відбуваються в мирному атомі, формується один тип радіонуклідів, унаслідок ядерного вибуху формується інша радіонуклідна картина.
Після Чорнобиля одним з продуктів розпаду був радіоактивний йод. Для того, щоб захиститися від цього, треба пити йодид калію, це таблеточки такі. А внаслідок ядерного вибуху не формується такий малюнок радіонуклідів, тому, на жаль, не варто пити йод. З іншого боку, наука придумала багато радіопротекторів, але, як правило, через біологічні особливості всі ці радіопротектори — це отрута.
Ядерна бомба один раз вибухнула, пил осів, потім ми подивилися, що там сталося з радіонуклідами на віддалених територіях, зайшли в епіцентр, оцінили наслідки, і це все. Аварія на АЕС — у Чорнобилі реактор горів 9 днів. Чорнобиль за викидами радіонуклідів порівнюють з декількома сотнями бомбардувань Хіросіми і Нагасакі. Саме через такі радіоактивні викиди.
Можна прибрати цей радіоактивний пил і далі після нього жити. Це не щось нове, це зробили після Чорнобиля, Фукусіми, а після цих двох аварій масштаб забруднення був більший (ніж після ядерного удару — прим. ред.).
Тому тут головне — пережити перший удар.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS