«Окрім рамкового договору щодо гарантій безпеки Україна може підписати двосторонні угоди з країнами-гарантами. Сьогодні багато різних країн заявили про своє бажання бути майбутніми гарантами. Є багато технічних питань, ми точно не хочемо, щоб це був аналог Будапештського меморандуму або якийсь інший документ, який нічого не вартує. Ми хочемо, щоб договір про гарантії ратифікували парламенти країн, які його підпишуть, це важливо. Щоб цей документ, дійсно, з одного боку був юридично обов’язковим, з іншого боку — пройшов всі процедури, які надають йому повної легітимності», — розповідав глава Офісу президента Андрій Єрмак.
Що варто вносити в такі документи аби гарантії безпеки були дієвими? Пояснює кандидат політичних наук, директор Інституту світової політики Євген Магда.
Євген Магда: Якщо зробити ретроспективу останніх 4 місяців, ми зрозуміємо, що щодо позиції стосовно рамкової угоди українську владу хитає зі сторони в сторону. Ще в березні серед можливих потенційних гарантів нашої безпеки була рф. Після Бучі, Маріуполя, Бородянки та Ірпеня про це вже не йдеться.
Я дуже обережно ставлюся до такої угоди з тієї простої причини, що на момент початку російського вторгнення у нас не було жодної зобов’язальної угоди з жодною країною світу, яка б її зобов’язувала надавати Україні допомогу. Те, що зараз відбувається (постачання зброї, рішення щодо ленд-лізу), це добра воля країн. Не обов’язок. Це дуже важливо розуміти.На що ми можемо розраховувати Україна не зможе підписати жодну безпекову угоду до завершення бойових дій. Розраховувати на те, що ми комусь «продамо» свої безпекові проблеми, не варто.
Євген Магда: Україна в липні 1997 року підписала хартію особливого партнерства з НАТО. Маємо 25 років нашої безпосередньої Євроатлантичної інтеграції, яку ми здійснювали за принципом «крок вперед, два назад». Зараз ми хочемо створити надбудову над нашим вже наявним Євроатлантичним базисом. Що нам заважає розвиватися в цьому контексті? Тим більше якщо зараз нам надходить натівська зброя. Армійський компонент, до речі, у питанні інтеграції України в НАТО — більш просунутий. Що б не говорили наші західні партнери, але не лише вони вчать наших військових. Вони переймають досвід від наших хлопців і дівчат. Бо Україна має унікальний досвід протидії російським військам. Тому я не зовсім розумію, навіщо ми намагаємось побудувати таку складну схему, якщо у нас все й так йде наче непогано.
Євген Магда: Нашим супротивником на сьогодні є ядерна держава. Країна, яка надає Україні безпекові гарантії, повинна мати певний військовий, промисловий, економічний потенціал для того, щоб стати з нами пліч-о-пліч у разі можливої нової агресії росії. А вона відбудеться після того, як Україна переможе та відновить свою територіальну цілісність. Ми ж розуміємо, що росія не заспокоїться.
Читайте також: Поки триває війна, Україна не стане членом жодної потужної організації — Магда
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS