Про це поговорили із політичним психологом Валентином Кімом.
Валентин Кім: Складно сказати, можна тільки припускати. Точно слід сказати, що українське суспільство за ці роки набуло досвід проживання проблем, поразок і поганих новин. І це досвід, якого немає у росіян. Ба більше, вся російська пропаганда була налаштована на те, щоб постійно викликати задоволення, вподобайки, позитивні враження і відчуття від того, що все правильно робиться в Кремлі, від того, який у них непереможний лідер, і від того, яка у них непереможна армія. Тому зараз вони стикаються із реальністю, об яку просто розплющуються, як автівка, що летить на великій швидкості й б’ється в бетонну огорожу. Тобто росіяни психологічно не готові переживати цей досвід програшу.
І те, що зараз відбувається у Кремлі, в пабліках у росіян — це свідчення того, що вони дуже швидко намагаються навпомацки натрапити на якесь вирішення проблеми, якого не існує в природі. Тому що єдине рішення, яке у них є — прийняти реальність такою, яка вона є насправді. Прийняти те, що їхня армія не спроможна зупинити український наступ, те, що їхнє керівництво помилилося, і не один раз, недооцінивши власного ворога.
Читайте також: ЗСУ просунулися на кілька десятків кілометрів на Херсонщині
Валентин Кім: Я думаю, що зараз йдеться про ступінь прийняття капітуляції від Росії. Після цього повномасштабного вторгнення відбулося дійсно дуже швидка, дуже потужна зміна в українському суспільстві.
Тобто йдеться про ступінь помсти. Українське суспільство налаштоване не тільки на перемогу, воно налаштоване на те, що росіяни не мають піти безкарними.
Валентин Кім: Їм це буде дуже складно зробити, але досвід у них такий є. Зокрема, досвід Першої чеченської війни. Росія змирилася з тим фактом, що на її території існує незалежна держава, яку вона не визнає, але яка існує. Для того, щоб Росія пішла на другу чеченську кампанію, ФСБ підривала будинки в Москві та інших містах Росії. Тобто необхідно було дуже сильно збурити російське суспільство, щоб воно погодилося на продовження цієї війни. Війна не була популярною.
Зараз у російському суспільстві ми спостерігаємо багато цікавих процесів. Дуже складно визначити, який є провідним, тому що немає жодних опитувань, яким можна довіряти. Отже, ми не знаємо, що насправді думають росіяни і яким є ключовий тренд в середині російського суспільства.
Читайте також: Окупанти втікали з Балаклії до Луганська пішки — перехоплення
Ми можемо лише припускати, що через те, що немає цілковито позитивних новин із фронту, що російська економіка все ж таки страждає, можуть виникнути умови до високого рівня незадоволеності. І в Росії оцей їхній бунт — «бессмысленный и беспощадный» — може виникнути доволі швидко. І приводом для нього може стати що завгодно.
Валентин Кім: Ми зараз переживаємо дуже потужний еустрес. Це стрес від позитивних очікувань. Інколи буває, що дитина отримала якийсь подарунок, на який довго чекала, і вона від щастя починає плакати. Це негативний прояв на позитивний сигнал. Це і називається еустрес. Ми зараз всі у цьому стані, тому що ми в очікуванні позитивних новин. І коли вони відбуваються, ми відчуваємо дуже потужний стресовий вплив на нашу психіку.
Наше суспільство вже багато років очікує на перемогу. І зараз, завдяки концентрації, завдяки внутрішній мобілізації, українське суспільство починає дуже швидко змінюватися. У нас формується нова українська ідентичність, коли величезна кількість питань, які виносилися як питання, вже неактуальні. Неможливо уявити собі проросійські партії в Україні, складно уявити собі повільну боротьбу з корупцією чи олігархатом. Зараз у нас формується величезна кількість сподівань, і це свідчення того, що українці змінюються дуже швидко за останні місяці.
До чого це може призвести, зараз ніхто сказати не зможе, адже ми не знаємо, як і коли закінчиться війна. Ми всі прив’язані до війни — від того, як вона буде проходити, залежатиме наш внутрішній стан. Ми не знаємо, скільки буде чинити спротив Росія, адже ми з березня чуємо, що російська економіка ось-ось розвалиться, ось-ось рухнуть російські війська, всі відмовлять Росії у співпраці і перемога не за горами. А, виявляється, що нам ще треба пройти величезний шлях. Це випробування, на яке знадобиться багато сил, і нас чекає ще дуже багато розчарувань. До цього варто бути готовими.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS