Аналітики американського інституту вивчення війни зазначають, що засновник ПВК «Вагнер» стає обличчям війни Російської Федерації проти України.
Як відбувається це вербування і наскільки присутність великої кількості російських ув’язнених загрожує нашим Збройним силам і мешканцям територій, на яких вони можуть опинитися, ми розпитали у адвоката, екс-голови Державної пенітенціарної служби України Сергія Старенького.
Сергій Старенький: Я б оцінив ці рухи пана Пригожина як рятувальну соломинку для Володимира Путіна, тому що у них дійсно дуже великі проблеми з мобілізацією і вони дійсно намагаються вже використати людей, які залежні від влади не просто тим, що вони проживають в РФ, а ще й перебувають під наглядом тюремної адміністрації.
Щодо відео, яке відзняв Пригожин, то там очевидно, що не було жодного ентузіазму ув’язнених, коли вони слухали це. Їх вигнали на плац, вишикували та змусили слухати це. А потім їх змусили стати, як сказав Пригожин, у живу чергу. Але це поки жива черга. Якщо вони запишуться у якісь підрозділи і приїдуть в Україну, вони вже будуть не зовсім живі.
Читайте також: Попри добре укомплектування нових підрозділів окупантів, вони мало на що здатні — ISW
Сергій Старенький: Це відео нам говорить про те, що вони нібито ведуть легальну розмову, але насправді це прикриття для нелегальної розмови. Адже вербування у російських колонія відбувається трошки іншим чином — більш оперативним шляхом. Вже давно ні для кого не секрет, що в колоніях РФ керує адміністрація за допомогою так званих «активістів». Тобто вони вибирають фізично міцних в’язнів, надають їм певні преференції і допомагають їм з адміністративного боку для того, щоб вони мали перевагу над іншими засудженими. І за допомогою цих «активістів» вирішуються певні питання — не сам начальник йде і б’є інших засуджених, а ці «активісти» б’ють. І це виглядає, як ніби розборки між засудженими, хоча вказівки дає адміністрація.
І от саме таке вербування відбувається таким чином, що в’язням, які за фізичними даними підпадають під вимоги приватних військових кампаній, умисно створюють такі умови, щоб подальше їхнє перебування у колонії здавалося трагічним. А потім їм кажуть, що є можливість вибратися звідти та ще й героєм стати, повоювавши в Україні. Таким чином, створюючи певні проблеми, деяку кількість в’язнів вони набирають.
За оцінками деяких експертів,вони можуть набрати до 10 000 ув’язнених, хоча я думаю, що і того менше, можливо — 5 чи 7 тисяч. Адже вербовка відбувається вже три місяці, а, за оцінками Міноборони, лише близько тисячі російських ув’язнених залучено до бойових дій.
Сергій Старенький: Я дуже критично до цього ставлюся. Для Збройних сил України вони загрозою не будуть точно. Вони будуть загрозою для мирного населення на окупованих територіях, адже там у людей і так проблем вистачає, а тут буде додатковий стрес, що навезли «зеків» — невідомо що від них можна очікувати.
Психологія в’язнів така, що вони і так бояться людей зі зброєю. Наприклад, коли спецназ заходить до колонії, «зеки» ж не організовуються якось і не створюють якийсь партизанський рух в колонії. Вони розбігаються, ховаються, тому що знають, що їм буде боляче. Так і тут.
Мені здається, і слова Пригожина це підтверджують, що їх хочуть запустити вперед, подивитися на організацію оборони ЗСУ — де які пости, де яка зброя, де які секрети в обороні ЗСУ. Цих в’язнів, які підуть в першу лінію, «штурмовиків», як їх називає Пригожин, звичайно, покладуть, а потім, коли для тих, хто у них за спиною, буде зрозуміла оборона ЗСУ, вони вже будуть йти.
Тобто «зеки» потрібні як розвідка боєм.
Російський режим досягає дві мети даним кроком. Перша — збереження залишків тих професійних військових, які ще там залишилися у ПВК. Друга — вони звільняють місця в колоніях і звільняють Росію від криміногенного елементу.
Читайте також: У Донецьку окупанти силоміць «виписують» із лікарень хворих чоловіків, аби «мобілізувати» їх — Генштаб ЗСУ
Сергій Старенький: Такі дії свідчать про те, що резервів немає, адже будь-яка країна використовує в’язнів в останню чергу. Якщо ми проводимо паралелі зі штрафбатами Радянського Союзу, то я повинен нагадати, що штрафбати формувалися в тій країні, на яку напали. Тобто Радянський Союз був поставлений перед дилемою — або кинути колонії з в’язнями на окупованих територіях, тому що їх неможливо було евакуювати, або їх розстріляти, як відбувалося у Львові, або створити з них такі батальйони смертників, які хоч на п’ять хвилин затримають ворога, що наступає.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS