В умовах окупації немає поняття добровільної згоди — юристка про сексуальне насильство під час війни

Як досвід Боснії та Герцоговини допоможе Україні, коли йдеться про сексуальне насильство під час війни, пояснила юристка-міжнародниця, правова аналітикиня Центру прав людини Онисія Синюк.

Ведучі

Вікторія Єрмолаєва

Гостi

Онисія Синюк

В умовах окупації немає поняття добровільної згоди — юристка про сексуальне насильство під час війни
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/11/hr_marafon_v-2022-11-25_sinyk.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/11/hr_marafon_v-2022-11-25_sinyk.mp3
В умовах окупації немає поняття добровільної згоди — юристка про сексуальне насильство під час війни
0:00
/
0:00

Онисія Синюк: В умовах окупації або на території ведення бойових дій немає поняття добровільної згоди. Може бути фізичний, психологічний примус. Присутність ворожих військ є власне фактором примусу або загального примусу. Ми маємо повідомлення й про сексуальну експлуатацію як засіб виживання на окупованих територіях.


Слухайте та читайте також: Сексуальне насильство — це частина політики терору проти цивільного населення — правозахисниця


У провадженнях щодо сексуального насильства під час обох трибуналів і у розгляді справ Міжнародного кримінального суду застосовувалися стандарти, які враховували контекст війни та окупації. Презюмується, що вільна згода не була надана взагалі у таких умовах. Тож доводити це додатково не потрібно.

Куди можуть звернутися за допомогою постраждалі від різних форм сексуального насильства

Онисія Синюк: Дуже багато міжнародних організацій та українських громадських організацій мають програми з психологічної підтримки.

  • Один з варіантів — гаряча лінія ГО «Ла Страда» з запобігання домашнього насильства та гендерної дискримінації: 0-800-500-335, 116-123

Однак у нас мало уваги приділено медичній допомозі у таких випадках, недостатньо уваги у навчанні медиків для роботи з постраждалими від сексуального насильства в умовах конфлікту.

Часто постраждалі охочіше звертаються до ГО, ніж поліції, чи інших держорганів. Роль держави тут не можна замінити. Особливо це стосується питань відшкодування. Тож важливим є механізм перенаправлення, до якого вдаються багато громадських організацій у роботі із постраждалими. Важливою є також співпраця між держорганами та ГО. Громадські організації, надавши допомогу у межах своїх компетенцій, мають знати куди далі скерувати людину, щоб її справу ефективно розглядали далі та піклувалися про постраждалу чи постраждалого.


Читайте також: Чому не можна мовчати про сексуальне насильство росіян над військовополоненими чоловіками?


Довід Боснії та Герцоговини: чим він може стати корисним для України

Онисія Синюк: Суть механізму перенаправлення: усі структури мають координуватися, обмінюватися інформацією між собою. Щоби щоразу кожна окрема інституція не обговорювала справу, проводила допити, інтерв’ю із постраждалою чи постраждалим. Навіть один раз розповісти цю історію — не дуже важко. Якщо людині доведеться по кілька разів розповідати це, вона може відмовитися надалі спілкуватися, бо не бачитимуть сенсу травмуватися раз за разом і при цьому не бачити жодного зрушення у своїй справі. Як це і сталося у Боснії та Герцоговині.


Читайте також: Ми і в мирний час боялися говорити про сексуальне насильство, а зараз це загострюється — Христина Кіт


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS