«Для мене зараз пріоритет номер один — цінність життя» — уповноважена президента з питань захисту прав військовослужбовців

На основі яких нормативних документів працює уповноважений президента з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей

Ольга Решетилова: Наразі я є уповноваженою президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей. Дію на підставі положення Офісу президента (ОП) про уповноважених радників, і на підставі указу президента, здається, від 30 грудня 2024 року.

Наші очікування — ми сподіваємося, що найближчим часом це стане реальністю, що буде інституція військового омбудсмена. І буде прийнятий закон про військового омбудсмена, і тоді я або ж хтось інший буде призначений військовим омбудсменом.

8 травня стало відомо, що президент Володимир Зеленський зареєстрував у парламенті законопроєкт про військового омбудсмена. Він визначив цей документ як невідкладний. Документ вже опубліковано на сайті Верховної Ради, повідомила Ольга Решетилова.

Максим Буткевич: Тобто, фактично ти зараз на рівні радника президента?

Ольга Решетилова: Так, є перелік посад у Офісі президента. Деякі із них радники, уповноважені і є окрема посада уповноваженого президента з питань захисту прав військовослужбовців.

Максим Буткевич: У мене одразу, окрім тривоги за величезне, напевне, навантаження, яке на тобі зараз, зʼявилося наступне питання. А які твої повноваження? Тобто, що ти можеш зробити у своїй теперішній функції?

Ольга Решетилова: Де-факто, я є уповноваженою Верховного головнокомандувача. І жоден військовослужбовець не може не зреагувати на мене. Де-юре, уповноважений президента має вичерпний перелік повноважень — це координація різних державних органів, моніторинг ситуації, доповіді президенту, підготовка заходів. Але наразі я маю повноваження по опрацюванню звернень громадян, які до мене надходять. Ми працюємо у рамках закону про звернення громадян, але я намагаюся робити це усе трохи більше з душею, мʼяко кажучи.

Як працює уповноважений президента з питань захисту прав військовослужбовців

Ольга Решетилова: Ми розподілили звернення за рівнями. У нас є червоний рівень — той рівень, коли військовослужбовцю або його здоровʼю є загроза. Є менш нагальні питання, але які потребують серйозного включення. І є ті, які можна переслати за належністю.

На практиці це виглядає так, що я о 6 ранку беру телефон, і там уже з кілька десятків скарг, звернень, криків про допомогу іноді. І десь, починаючи із 7 ранку я вже на звʼязку з усіма — ВСП, командирами, командувачами родів та видів військ, заступниками з психологічної підтримки персоналу, службою ЦВС, Міноборони, Центральним управлінням захисту прав військовослужбовців. І ось так триває цілий день, окрім нарад, якихось зустрічей із родинами і так далі.

Ті, хто зі мною працюють, звичайно плачуть, стогнуть, скаржаться, говорять про те, що не можна так включатися у кожен індивідуальний кейс, бо це шкодить системній роботі. Але вони не можуть на мене не реагувати. У них немає такої опції. Ну я, звичайно, жартую, хоча і не зовсім, бо деякі люди, мені здається, що, коли я їм телефоную — у них вже починає сіпатися око. Але, насправді, це мої герої, які в будь-який час доби, у будь-якій ситуації відповідають, реагують, розбираються. Деякі з меншим ентузіазмом підходять до моїх прохань, але є люди і вони є у кожному командуванні, у кожній військовій частині, на яких я можу покластися.

І тут особливість майбутнього військового омбудсмена у тому, що ти дуже сфокусований на цій роботі, ти розумієш кожен підрозділ, відчуваєш його природу. Розумієш, що, наприклад, у цьому підрозділі командир мікроменеджер і це точно треба до нього. А в іншому, наприклад, командир роти реальний авторитет, і він може в усій бригаді вирішити питання. А тут уже багато покладається на службу ЦВС. І коли ти розумієш природу кожного підрозділу — ти вже знаєш до кого звертатися, хто реально може вирішити питання.

Наскільки ефективно діють механізми захисту військових від безпідставного покарання

Дар’я Бура: У мене будуть питання, можливо, більш точкові. Наприклад, ти говориш про командирів із якими тобі треба налагоджувати співпрацю. Часто військові скаржаться на командирів. Чи можеш ти повпливати на, наприклад, зловживання владою певних командирів? Наскільки ефективно можуть діяти механізми, коли військовий, наприклад, хоче поскаржитися, але він боїться, бо розуміє, що заява піде не туди і командир його покарає. Як із цим боротися, що робити?

Ольга Решетилова: Із цим я борюся кожен день фактично. Буквально перед тим, як приїхала до вас на ефір, розбиралася як військовослужбовця убезпечити, бо він поскаржився мені і я передала скаргу до ВСП — і про це вже дізналися у бригаді. І треба військового убезпечувати. Для цього я працюю із відповідними службами, структурами, щоб забезпечити фізичну безпеку військовослужбовця, що на регулярній основі ми робимо.

Разом із тим, якщо командир знає, що ситуація на моєму контролі — вони не ризикують далі робити якісь необережні кроки.

Дар’я Бура: Вони тебе побоюються?

Ольга Решетилова: Побоюються, бо вже неодноразово я просто писала доповідь на Верховного головнокомандувача, або на профільного заступника керівника Офісу президента.

Дар’я Бура: Тобто якісь міри приймаються щодо цих командирів?

Ольга Решетилова: Так. Я просто не хочу про це говорити публічно багато, бо це внутрішня робота. І це, мабуть, те, де я не виправдовую очікувань суспільства. Адже вони, знаючи мене як журналістку, правозахосницю, звикли до того, що я публічно розповідаю про якісь кейси. Зараз я у зовсім іншому становищі, коли мені не потрібен публічний розголос, коли у межах своїх повноважень, повноважень відповідальних осіб, я можу вирішувати питання.

Дар’я Бура: Але військові повинні знати, що на це є реакція.

Ольга Решетилова: Військові повинні знати і, мені здається, можливо, ми тут десь не докомуніковуємо. Але я завжди звʼязуюся особисто, якщо я бачу, що військовому щось загрожує, розповідаю хто я, що все під мої гарантії і здебільшого вони мені довіряють.

Максим Буткевич: Продовжуючи це питання, тут мова йде про те, що військовослужбовець може побоюватися, що після скарги буде безпідставне покарання. Взагалі механізми захисту від безпідставного покарання підлеглих, наскільки вони ефективні? От ті, які в нас є. Крім, дзвінка від Ольги Решетилової.

Ольга Решетилова: Формально все прописано ефективно, все прописано в статутах. І є відповідні правоохоронні органі, які повинні на це реагувати, є ВСП.

У реальності ситуація настільки динамічна, стільки всякого відбувається, що проконтролювати все неможливо. Особливо, якщо підрозділ перебуває десь на передовій. І те, що відбувається на позиціях, куди фактично ніхто не має доступу — це окрема історія. І тут треба добиратися аж туди. Фізично туди мене не пускають, там і самі військовослужбовці заходять, можливо, не з першого разу. Але, якщо у мене скарга прямо звідти, то тут теж є певні інструменти реагування, і ми намагаємося вивести військовослужбовців із цих позицій, якщо є така можливість, для того щоб розібратися.

Яких порушень щодо військових найбільше та хто з ними звертається до уповноваженого президента

Ольга Решетилова: Я кожного дня ставлю собі питання: «А що зараз має бути у пріоритеті?». Для мене зараз пріоритет номер один — цінність життя.

Перший час у мене було визначених 3-4 пункти з найчастішими зверненнями. Це питання переведення, питання не направлення на ВЛК, не звільнення з підрозділів, коли військовослужбовець стає непридатним, і від сімей зниклих безвісти військовополонених.

Зараз, коли ми зняли таку найгострішу проблему з переведеннями. «Ми» — маю на увазі разом із Центральним управлінням захисту прав військовослужбовців, з командуваннями, з Генштабом. Вона ще дуже гостро стоїть, але вже не настільки, як було, коли я починала працювати.

Я би сказала, що звернення стали більш різноманітними. І зараз я вже бачу велику кількість звернень по тривалому перебуванні на позиціях, і не виведенню з позицій протягом певного часу. Бачу велику кількість звернень по нестатутних відносинах. Це необовʼязково питання «командир-підлеглий».

Також ми зараз активно зайнялися навчальними центрами і питанням бойової підготовки, але з точки зору прав людини. Тобто те, що відбувається у навчальних центрах. І ми побачили, що там є теж велика кількість порушень, але вони повʼязані навіть не із самою системою бойової підготовки, а з якістю мобілізації.

На жаль, ця система мобілізації, яка на сьогоднішній день існує — вона перекладає велику кількість проблем на начальників навчальних центрів і потім уже командирів військових частин. Коли мобілізовані незаконно або, наприклад, у них не були оформлені усі документи, які давали їм законне право на відстрочку. Скажімо, тяжка хвороба, але немає жодних медичних документів про це. І, з точки зору ТЦК, мобілізація такої людини є законною. ВЛК, оцінюючи поточний стан та медичні документи, теж визнають людину придатною чи, умовно, обмежено придатною. І, зрештою, всі ці проблеми виникають вже у людини на етапі проходження БЗПВ.

І ми у навчальних центрах побачили велику кількість проблем, з якими намагаємося зараз працювати. Зокрема, з моєї ініціативи тепер маємо такий полегшений режим фізичної підготовки для тих, хто придатний до служби у так званих тилових підрозділах, тобто у ТЦК та СП, підрозділах забезпечення та інших.

Чи були випадки серйозних порушень щодо військових

Ольга Решетилова: Я намагаюся виробити у командирів рефлекс — я їм телефоную, задовбую, виношу мозок. І вони, рано чи пізно, я думаю, прийдуть до того, що їм легше не порушити і виконати, ніж «вона буде телефонувати і виносити мозок».

Ми намагаємось напрацювати такий рефлекс, що така інституція існує — зараз це уповноважений президента, а колись буде військовий омбудсмен — яка все одно прийде і буде задовбувати. Ми ж не каральний орган. Це вже крайній випадок, коли я от сідаю і пишу доповідь. Таких випадків було 2 наразі, але вже там, де були дуже серйозні порушення і треба було притягати командира до відповідальності.

Чи планується законодавче регулювання термінів служби та умов демобілізації

Ольга Решетилова: Це питання значно складніше. По-перше, воно не зовсім у моїй компетенції. І я розумію, що загалом право на визначеність, якщо ми можемо так сказати, у житті — це не питання навіть права, а питання психологічної потреби. Навіть якщо ти не збираєшся звільнятися, коли у тебе буде така можливість, але знати, що у тебе вона є — це життєво важливо для людини. І це стосується не тільки термінів служби, а всього в армії.

Я розумію наскільки це важливо. Питання у тому — які є спроможності у держави. На жаль, на сьогоднішній день, таких спроможностей немає. Я знаю, що розробляються в Міноборони та в ОП варіанти, опції як досягти цієї можливості на чіткі терміни служби. Але, на сьогодні, ми не можемо собі цього дозволити. Я вже неодноразово про це казала. Ворога більше, можливостей у нього теж більше…

З якими питаннями не варто звертатися до уповноваженого президента з питань захисту прав військовослужбовців

Максим Буткевич: У тебе величезна кількість запитів. Чи є щось із чим до тебе не варто звертатися, бо є механізми інші, які можуть допомогти?

Ольга Решетилова: Є велика кількість таких звернень. До мене можна звертатися з усім, що стосується проходження військової служби. Тобто — невиплати, неправильне оформлення. Так, звичайно є і інші шляхи. Можна йти через командування військової частини, командування роду військ, Міноборони. І вони теж будуть реагувати.

Просто у моєму випадку чому люди звертаються — у мене це швидше набагато, плюс я намагаюся включатися у кожне звернення. У мене, на сьогоднішній день, до 7 тисяч звернень, але, ясно, що є типові, на які у нас уже є типові відповіді і типовий алгоритм дій. Якщо це щось нетипове — я намагаюся включитися, розібратися.

Ольга Решетилова: Із чим до мене не треба звертатися: якщо ви не оновлювали облікові дані, сховалися від мобілізації, і тут вас раптом мобілізували — питання військовозобовʼязаних не моє питання. І у мене тут конфліктів інтересів. Тому, коли у вас уже є наказ про зарахування і у вас є якісь проблеми із проходженням військової служби — без питань, приходьте до мене. До наказу про зарахування — я військовозобовʼязаними не займаюся.

Як звернутися до уповноваженого президента з питань захисту прав військовослужбовців

Щоб скерувати звернення на розгляд уповноваженої президента, необхідно:

• скласти письмову (друковану або від руки) заяву на ім’я уповноваженої з детальним описом суті звернення.
• додати вичерпний перелік документів, які підтверджують звернення.
• надіслати заяву та супровідні документи на офіційну електронну скриньку [email protected], а також залишити email і номер мобільного телефону для зворотного зв’язку.

Ольга Решетилова: Люди роблять одну велику помилку — вони думають, що якщо у них є мій номер або вони можуть напряму написати у Facebook, то — це буде швидше та ефективніше. На жаль, ні. Я думаю, що ті, хто зверталися розуміють, бо у мене така кількість повідомлень, що вони губляться.

Якщо ви пишете на нашу офіційну пошту [email protected], то тут є гарантія того, що лист буде зареєстрований ОП і він від мене нікуди не дінеться.

Дар’я Бура: Тобто, наприклад, питання невиплат, якогось грошового забезпечення або не включення в бойове розпорядження на лінії бойових зіткнень скеровувати на пошту? Військовий має написати офіційного листа?

Ольга Решетилова: Так. По-перше, ми гарантуємо конфіденційність, якщо військовий про це вкаже. Тобто зазначає «прошу не повідомляти» і ми гарантуємо, не повідомимо, не перешлемо, а будемо займатися таким чином, щоб це потім не впало на військовослужбовця.

По-друге, я дуже прошу, якщо військовослужбовці на звʼязку, якщо з ними все гаразд, щоб зверталися безпосередньо вони. Не рідні, і це величезна проблема зараз, із якою я зіткнулася, коли рідні намагаються щось вирішити за військовослужбовця.

Умови перебування новобранців: ситуація на ДВРЗ

Максим Буткевич: Перейдемо до тих питань, які болючі і які періодично знаходять вихід, спершу зʼявляючись у соціальних мережах, і потім в медіа. Порівняно нещодавно почали зʼявлятися матеріали про умови перебування новобранців ще перед тим, як вони спрямовуються до навчальних центрів. І часто кажуть чи повідомляють про те, що умови є абсолютно незадовільними. Для киян і киянок, напевне, відомо про місце на ДВРЗ і про умови утримання там. Чи вдається якось реагувати на цю ситуацію? І чи взагалі з таким є сенс до тебе звертатися?

Ольга Решетилова: Так. Звісно. Це вже після того як ТЦК дає наказ про зарахування військовослужбовця і вони потрапляють у збірні пункти, чим є оце славнозвісне ДВРЗ — збірний пункт в одному із районів Києва. Я там була кілька місяців тому, десь невдовзі після мого призначення. Вже тоді зʼявлялися скарги. Скарги на побутові умови. Справді, у жахливому стані була одна з казарм. Там останній ремонт робився у 68 році. В жахливому стані було укриття, санвузли і так далі.

Ми порушили це питання через одного із заступників керівника ОП Віктора Микиту, через КМДА ми це питання зрушили з місця. Був виділений кошторис і там розпочалися ремонтні роботи.

Що стосується ставлення до новобранців — із цим є проблеми. Я найближчим часом збираюся туди знову їхати із перевіркою. Хай чують, хай готуються, мусять бути готові, що у будь-який момент ми можемо приїхати.

Також тут ще є проблематика. Проблема у тому, що ті люди, які ухиляються від мобілізації тривалий час, вони дуже добре готуються до моменту цієї мобілізації. Вони вчаться як розповідати про порушення своїх прав, і от дуже часто ці відео між собою схожі. Якщо ви подивитесь, як вони розказують про те, як усе там жахливо. І коли ти приїжджаєш на місце — я не кажу, що такого не буває, але дуже часто це просто попередня підготовка і це проблема. Вона у тому, що люди не готові до мобілізації, хоча мали би бути.

Треба працювати над питанням готовності суспільства до служби. І потім питання ось цього адаптаційного періоду. Ми цей адаптаційний період запустили зараз у навчальних центрах — щоб люди, які ще на етапі відторгнення того, що вони вже у війську, мали можливість до прийняття цього. І ми перед початком БЗВП, зараз у експериментальному порядку у деяких навчальних центрах, а потім на постійній основі, пропонуємо проведення триденного адаптаційного курсу. Під час якого військовослужбовцям, що важливо, цивільні люди будуть викладати історію України із мотиваційним компонентом, фінансову грамотність, питання військового права та захисту прав військовослужбовців, а також міжнародне гуманітарне право.

Мені важливо щоби ми забезпечили плавний перехід від цивільного життя до війська.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження». 

Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі