Гостя програми – кандидатка психологічних наук, керівниця центру психологічної допомоги «Рівновага» Оксана Шленська.
Віола Бурда: Що мається на увазі під терміном «втручання в розвиток»?
Оксана Шленська: Сам по собі цей термін, на мою думку, не є науково обґрунтованим. Ми повинні сприяти розвитку, а не втручатись у нього. Якщо ми говоримо про втручання в розвиток, то це більше про поведінкові підходи. Якщо ми все-таки хочемо сприяти розвитку, враховуючи особливості дитини, сильні сторони, потреби, то нам необхідно використовувати термін «сприяння розвитку».
Віола Бурда: Коли спеціалісти можуть почати займатись з дитиною?
Оксана Шленська: Чим раніше, тим краще. Дослідження показують, що понад 50% батьків помічають особливості розвитку дитини до року. Наймолодшій дитині, яка в мене була, було 3 місяці. Дитина має старшого брата з аутизмом.
Можна помітити й вже почати супровід дитини. Тоді основними спеціалістами мають стати батьки. Психолог стає біля батьків і допомагає сформувати правильне спілкування з дитиною, стимулює це спілкування. Такий супровід може бути дуже ефективним.
Є моделі раннього втручання, одна з них – це Денверська модель раннього втручання. Це поведінковий напрям, який допомагає працювати з зовсім маленькими дітьми. Тому чим раніше, тим краще.
Віола Бурда: Чи має значення вік, коли дитина починає говорити? Чи є якісь дедлайни навичок для дитини?
Оксана Шленська: Існують певні строки, коли найкраще розвивається та чи інша функція. Тому якщо ми говоримо про нейротиповий розвиток, то ми хочемо, щоб до певного строку дитина вже мала якісь навички, навчилась взаємодіяти. Якщо ми говоримо про дитину з аутизмом, то сьогодні таке питання як розвиток мови вже не стоїть так гостро, як колись. Сьогодні ми знаємо дітей з аутизмом, які починають говорити десь у 10 років – у процесі навчання, корекції. У кожної дитини свій власний, індивідуальний темп.
Одна велика проблема наших батьків – це страх дедлайну. Нібито, якщо дитина не заговорить, то все пропало. Окрім можливості говорити слова вголос, є багато інших дуже важливих задач. Важливо, щоб дитина гралася, встановлювала контакт. Якщо вона захоче з нами спілкуватися, то обов’язково засвоїть і мову. Ми не повинні встановлювати конкретні строки відносно дітей з аутизмом.
Слова «дотягти дитину з аутизмом до норми» — для мене сигнал про неприйняття дитини батьками. Разом з аутизмом батьки дуже часто не приймають і власну дитину. Тоді їх запит звучить так: «Зробіть щось, щоб його (аутизму) не було взагалі». Аутизм – це не захворювання, не застуда, це особливість розвитку. «Дотягти дитину до норми» — це філософське питання. Що таке норма? Хто встановлює норми?
Так, є певні нормативи розвитку моторних функцій, когнітивних функцій. Ми хочемо, щоб до кризи 1 року дитина робила ось це, до кризи 3 років – інше, до 7 років – ще щось. Але «дотягнути» до цього неможливо, можна лише дозріти до цього, дати дитині таку можливість. Немає двох однакових людей з аутизмом. Тоді як їх можна порівнювати з якоюсь нормою?
Віола Бурда: Як ви ставитесь до методики АВА? Чи використовуєте її у своїй роботі?
Оксана Шленська: Я думаю, що не може одна методика підходити всім. Ми не маємо підтягувати дитину під методику. Ми маємо для конкретної дитини підбирати ті методики, які найкращим чином будуть сприяти її розвитку. В Україні існує кілька методик, крім АВА. Ми, наприклад, використовуємо TEACCH. Це методика структурованого навчання, також використовуємо Денверську модель раннього втручання.
Я вважаю, що методика АВА буває дуже ефективною, коли потрібно навчити дитину конкретних навичок. Якщо втручання починається надто пізно, з дитиною не працювали, багато агресії, то звісно тут застосовується АВА-терапія. Адже потрібно гасити негативну поведінку, яка заважає розвитку дитини.
Є міф, що це жорстокий метод. Насправді це не так. Метод АВА розвивається, він давно відійшов від використання електрошоку, холодної води й ляпасів. Ніхто цього вже не використовує Спеціалісти АВА сьогодні граються з дітьми, використовують їхні інтереси, пошук мотиваторів. Потрібно відкинути всі ці негативні міфи.
Ми повинні завжди давати вибір батькам. Потрібно питати у них, а якою вони бачать свою дитину? Метод АВА дозволяє нам керувати поведінкою дитини. Якщо ж ми хочемо, щоб дитина, коли виросте, була слухняною, то наш вибір буде АВА.
Якщо ми хочемо, щоб дитина була самостійною, незалежною, могла орієнтуватись у цьому світі без підтримки, тоді потрібно використовувати інші поведінкові методи, такі як TEACCH. В основі цього методу – формування самостійності й незалежності. Дитина навчається в процесі структурованого навчання орієнтуватися в середовищі, знаходити візуальні підказки, розуміти, що їй потрібно зробити.
Віола Бурда: Як грамотно організувати простір і навчання дитини? Що можуть батьки зробити вдома, щоб підтримувати процес роботи зі спеціалістами?
Оксана Шленська: Перш за все, це розклад. Планувати й обговорювати з дитиною, що ви будете робити й після чого. Це нескладно, тут немає нічого поганого. Це настільки спрощує життя в родині! Батькам буває складно навчитися планувати, але це хороша звичка навіть для людини без аутизму. Вміти розставляти пріоритети, планувати свій час – це суперзвичка. Якщо навчитися планувати для дитини з аутизмом та його родини складно, тут може допомогти психолог, тоді жити буде простіше.
Є принципи організації простору для дітей з аутизмом. Це теж не так складно. Потрібно чітко розуміти сенсорний профіль дитини. Якщо у малюка є аудіальна гіперчутливість, то варто подбати про те, щоб в його кімнаті була можливість звукоізоляції. Якщо в дитини є зорова гіперчутливість, то потрібно подумати про те, щоб кольори в дитячій були спокійними, висіло менше плакатів. Усе це дозволить створити безпечне середовище для дитини.
Негативна поведінка дитини часто пов’язана з несприятливим сенсорним середовищем. Наші діти переживають так званий «синдром інтенсивного світу». Світ атакує їх звуками, запахами. Все це потребує діагностичної роботи, складання портрету аутичної дитини.
Повну програму слухайте в аудіофайлі
Проєкт створено за підтримки бренду Sleeper
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS