Лєна: “Коли жінки приїжджають до виправних закладів — вони проходять медобстеження. Це добровільно. Дуже багато жінок відмовляється з тих чи інших причин, їх не змушують це робити, тому декілька жінок навіть не знали про свій ВІЛ-статус. Я знала, я хотіла знати скільки в мене клітин, тому що я приїхала туди не на місяць, там якась частка мого життя пройде, я не дуже гарно себе почувала, була давно хворою. Але виявилось, що пройти обстеження на кількість клітин, щоб зрозуміти скільки в мене часу і якось отримати лікування — такого аналізу не було взагалі. Це був 2010 рік. Але ж жінки дуже активні в місцях позбавлення волі, вони активістки, і ми добились того, що обстеження на кількість клітин на стадію ВІЛ-інфекції пройшли всі охочі. І потім вже почали робити все для того, щоб у виправному закладі з’явився лікар-інфекціоніст, який би міг призначити лікування”.
Текстову версію історії читайте в публікації.
Подкаст слухайте в аудіофайлі вище.
Цей матеріал був створений за підтримки Програми MATRA (Посольство Королівства Нідерланди). Погляди та висновки авторів програми можуть не відображати офіційну позицію Уряду Королівства Нідерланди.
Проєкт виходить у партнерстві з Асоціацією жінок-юристок України «ЮрФем».
0