Алла: Я подала документи на отримання допомоги при народженні дитини. Це та допомога, яку отримують усі матері, які народжують в Україні, — 41 тисяча гривень. Яке ж було моє здивування, коли я почула від служби соціального захисту, що я не можу отримати цю допомогу без проходження певної перевірки, тому що я внутрішньо переміщена особа. Відповідно, держава не може мені заплатити цю допомогу, не перевіривши, де я живу, в яких умовах, із ким. До мене приходили соціальні служби, які заходили в оселю і дивилися, як я живу. Казали, що це стандартна процедура, але було дуже образливо і принизливо.
Ганна Мариніч: Таку процедуру проходять не лише внутрішньо переміщені особи, але й інші громадяни України. Це відбувається тому, що громадяни мають право звертатися за таким видом допомоги не лише за місцем фактичної реєстрації, а і за місцем фактичного проживання з дитиною. Тобто якщо громадяни звертаються не за місцем реєстрації, а за місцем фактичного проживання, то мають підтвердити факт спільного проживання із дитиною. Це не недовіра, це лише підтвердження того, що дитина фактично проживає з батьками.
Після публікації матеріалу Алла звернулася до редакції Громадського радіо і зазначила, що соціальні служби, які приходили оглядати її будинок, обґрунтували такий візит саме тим, що вони з чоловіком – внутрішньо переміщені особи. Під час перевірки представники не бачили дитини, і не уточнювали де вона (дитина у цей час спала). Також вони запитали, чи тримає родина худобу, звертали увагу на те, чи є раковина з проведеною водою, шпалери на стінах. Наприкінці сказали, що комісія вирішить чи платити жінці допомогу.
Текстову версію читайте за посиланням.
Цей матеріал був створений за підтримки Програми MATRA (Посольство Королівства Нідерланди). Погляди та висновки авторів програми можуть не відображати офіційну позицію Уряду Королівства Нідерланди.
Проєкт виходить у партнерстві з Асоціацією жінок-юристок України «ЮрФем».
0