Ми звикли, що серцево-судинні захворювання стосуються дорослих людей 50-60 років. Але реальність така, що на серцево-судинні захворювання хворіють навіть діти, а молоді люди все частіше стикаються з хворобами серця.
«Серцеві захворювання розвиваються в дитинстві. Пам’ятаю випадок, коли у 28-річного пацієнта розвився інфаркт міокарда. Це достатньо молода людина, і в нього в анамнезі спостерігалося підвищення холестерину ще з дитинства. Також було відомо, що його батько помер у достатньо молодому віці від інфаркта міокарда. Тобто пацієнт мав спадкове генетично детерміноване ускладнення», — розповідає Наталія Тітова, наукова консультантка медичної лабораторії ДІЛА.
Спадковість є ключовим фактором ризику серцево-судинних захворювань — 50% патологій серця і судин передається нам від батьків. Якщо у близьких родичів є гіпертонічна хвороба, атеросклероз, ішемічна хвороба серця, вони можуть бути спадковими.
При цьому розвиток серцево-судинних захворювань починається у дитячому віці: наприклад, відкладання в стінку судин «поганого» холестерину з формуванням атеросклеротичних бляшок у випадку атеросклерозу відбувається в дитячому віці, починаючи з 2 років, пояснює Наталія Тітова.
«У 28-річного пацієнта вже реструвалася підвищений рівень холестерина з дитячого віку, тому це вже був фактор ризику, треба було проводити ранню профілактику. Факт того, що у нього батько помер від серцево-судинного захворювання, повинен насторожувати і давати розуміння, що необхідні превентивні заходи щодо профілактики цих станів і захворювань».
Серцево-судинні захворювання залишаються основною причиною смертності в Україні та світі. Враховуючи те, що ми живемо в умовах війни та постійного стресу, ці ризики збільшуються.
«Звичайно, ми повинні проводити профілактичні заходи для того, щоб цих ускладнень було менше», — наголошує Наталія Тітова.
Скринінги серцево-судинної системи проводять з дитячого віку: з 2 років робиться ліпідограма маленьким пацієнтам, які мають спадкові порушення ліпідного обміну. Загально ж дослідження проводять дітям з 9 до 11 років із повторенням кожні 5 років. З 10-річного віку потрібно оцінювати рівень артеріальної тиску дитини.
«Важливо звертати увагу на надлишок ваги і ожиріння. Скринінг проводиться педіатром щорічно за допомогою статево-вікових графіків. Також один із лабораторних показників, які ми повинні моніторити відтоді, як дитина пішла в школу, це стан щитовидної залози, вуглеводний обмін, рівень глюкози крові та печінкові ферменти».
Також у визначенні генетичного ризику допомагає показник ліпопротеїн А маленький. Це дослідження хоча б раз у житті призначають пацієнтам, які мають підвищені серцево-судинні ризики, мають близьких родичів з ССЗ. Це стала величина, яка не залежить від прийому жирної їжі або лікарських препаратів. Її можна зробити один раз в житті і знати точно, чи є в тебе схильність до серцево-судинних захворювань, чи немає.
Ще одним фактором ризику є ожиріння. Якщо родина дотримується здорового способу життя, не зловживає фастфудами, напоями, це зазвичай дозволяє тримати вагу дитини в межах норми, наголошує Наталія Тітова.
«Харчування повинно бути регулярним і збалансованим. Якщо люди страждають на порушення ліпідного обміну і знають, що у них підвищені показники, то слід дотримуватись певної дієти: обмежувати жири тваринного походження і їжі, що містить велику кількість холестерину. Зазвичай це допомагає знизити показники в крові, які ми вимірюємо лабораторним шляхом, на 10-15%.
На формування ожиріння впливають наші звички харчування, які з роками мають накопичувальний ефект: якщо є схильність до ожиріння, спадковість цукрового діабету, то таким пацієнтам слід обмежити вживання солодких напоїв, легких вуглеводів, тістечок, здоби».
Лікар каже, що немає суворої дієти, де якусь їжу треба виключити повністю. Попри заборони пацієнти все одно рано чи пізно починають їсти такі продукти, тому важливо обмежити прийом і розподілити таку їжу протягом тижня.
Найперше — слід контролювати ліпідний профіль. Ліпідний профіль — це дослідження у вигляді ліпідограми, який включає комплекс ліпідів (загальний холестерин, тригліцериди і ліпопротеїди).
«Ліпопротеїди — це білкові молекули, які розносять холестерин в нашому організмі по кровоносних судинах, бо жир сам не може рухатися».
Ліпопротеїди бувають «хороші» і «шкідливі»:
«Дуже важливо знати співвідношення хорошого і поганого холестерину в аналізі. І комплекс, який ми робимо в лабораторії ДІЛА, дозволяє це зробити».
Другий маркер — високочутливий С-реактивний білок. Це показник, який говорить про запальний процес у судинній стінці, що сприяє утворенню атеросклеротичних бляшок і розвитку інфарктів.
Третій — сечова кислота. Сечова кислота частіше йде разом з такими показниками, як ожиріння та інсулінорезистентність. Це теж сприяє запальному процесу в судинній стінці і формуванню атеросклеротичного ураження.
Існують шкали, які дозволяють визначити, до якої категорії ризику можна себе віднести. Розрізняють 4 основні категорії серцево-судинного ризику: низький, помірний, високий і дуже високий.
Пацієнти, що мають в анамнезі цукровий діабет, атеросклеротичне захворювання серця, сімейні порушення ліпідного обміну, хронічні хвороби нирок автоматично потрапляють у категорію високого і дуже високого ризику.
У решти людей можна оцінювати серцево-судинний ризик за шкалою SCORE-2 і SCORE-OP.
«Це рекомендація Європейського товариства кардіологів, яка вдосконалила ці шкали. Ми використовуємо їх у повсякденній практиці: визначаємо 10-річний ризик виникнення інсульту, інфаркту і смерті».
Які характеристики виходять у шкали SCORE-2 і SCORE-OP:
Цей розрахунковий показник медична лабораторія ДІЛА одна з перших ввела у бланк результату.
Шкідливі звички підвищують серцево-судинний ризик, адже збільшують ризик виникнення атеросклеротичного ураження. Куріння навіть у невеликій кількості підвищує ризики в два рази. Три чи п’ять сигарет — неважливо, адже це систематична дія, яка має накопичувальний ефект.
Смоли у сигаретах пошкоджують внутрішню стінку судин, яка називається інтима. У курців «шкідливий» холестерин краще проникає в судинну стінку та відкладається швидше, ніж у людини, яка не курить.
Цікаво, що помірне вживання алкоголю — келих вина, 0,3 літра пива, 30 мл міцного алкоголю відповідно до рекомендацій Європейського товариства кардіологів з профілактики серцево-судинних захворювань — сприяє підвищенню рівня холестерину ліпопротеїдів високої щільності — «хорошого» холестерину, який допомагає транспортувати «шкідливий» холестерин назад у печінку і виводити його з організму. Однак варто пам’ятати, що згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, немає безпечної дози алкоголю.
Серцево-судинні захворювання не мають віку, наголошує Наталія Тітова. Однак вже частіше ССЗ вражають молодших людей.
Серцево-судинні ризики починають оцінювати з 25 років за шкалою під назвою QRISC, яка включає в себе фактори ризику приймання лікарських препаратів. За допомогою сканування QR-коду людина переходить на опитувальник, який легко заповнити, і отримує оцінку свого серцево-судинного ризику у такому віці.
«Якщо пацієнт за допомогою QR-кода не може оцінити ризик самостійно, він повинен звернутися до свого сімейного лікаря або кардіолога, який допоможе визначити цей серцево-судинний ризик на прийомі. Зазначу, що показники, які ми оцінюємо, допомагають визначитися з цільовим рівнем для кожного серцево-судинного ризику.
Наприклад, якщо пацієнт має високий серцево-судинний ризик, то показники ліпідограми повинні бути меншими. Якщо він низький — то ці показники можуть бути вищими. Ми називаємо їх цільові рівні».
Наталія Тітова зазначає, що ожиріння — підстава для того, щоби говорити про підвищений тиск, артеріальну гіпертензію, а також підвищений рівень тригліцеридів у людини. Ці показники свідчать про те, що пацієнт не дотримується дієти і зловживає жирною їжею.
«У нас є стандарти для об’єму талії у чоловіків і жінок — це дуже простий інструмент, який ми можемо використовувати на прийомі у сімейного лікаря чи кардіолога.
Ці показники — 88 см для жінок і 102 см для чоловіків».
Фізична активність важлива для профілактики серцево-судинних захворювань. Вона має одразу три переваги, пояснює Наталія Тітова.
«Часто коли пацієнти йдуть в спортзал, вони не знають стан свого здоров’я. Тому краще використовувати більш динамічні види спорту — біг, їзда на велосипеді, плавання. Це безпечні види спорту.
Якщо ви хочете використовувати силові навантаження, то перед цим слід провести тестування. Наприклад, тест з фізичним навантаженням перед тим, як піти в спортзал, — тредміл-тест або велоергометричне тестування».
На початку краще самостійно не робити якихось силових навантажень, а попрацювати зі спеціалістом. Робота з тренером допоможе пацієнтам визначитися з правильним ступенем фізичного навантаження.
Стрес — це викид гормонів, які підвищують артеріальний тиск. Такий артеріальний тиск може дати ускладнення у вигляді інфаркту і інсульту, якщо у пацієнта є до цього схильність. Саме стресові компоненти найчастіше і викликають ці ускладнення.
Нас завжди оточують стресові ситуації і в побуті, і на роботі, а зараз — на нас сильно впливає війна. Нічні обстріли та недосипання викликають стрес, а він у свою чергу призводить до імпульсивних переїдань.
«Під час стресу в кров виділяються певні гормони. Один з них — кортизол, який підвищує рівень глюкози в крові і призводить до інсулінорезистентності. Через це виникає бажання щось під’їсти, вживати вуглеводи — ті, що дійсно дають нам додаткову вагу. Через стрес приєднується багато додаткових факторів ризику для серцево-судинних захворювань», — наголошує Наталія Тітова.