«В одному уроці буде три-чотири варіанти»: як карантин змінить шкільне навчання?

«Спочатку була паніка. Вона була не тільки у мене, вона була у батьків, у дітей. Для дітей було стресом, що вони не будуть спілкуватися, не будуть зустрічатися один з одним. У батьків стрес, бо вони працюють. Як вони будуть залишати дітей?! Як діти будуть отримувати знання?!» — так Ольга Борисівна характеризує початок карантину.

У школі №103 у Кривому Розі він розпочався 23 березня. Однак діти першого класу, яких і навчає пані Ольга, припинили ходити у школу ще швидше — наприкінці лютого. Попри паніку, Ольга Борисівна швидко адаптувалася і розробила нові правила навчання.

«Буквально два-три дні мені знадобилося, щоб я зрозуміла, що дистанційне навчання — це не завдання, яке варто надсилати по електронній пошті. Це повинна бути платформа і система. Тільки система може дати якийсь ефективний результат. Я дуже гарно знайома з комп’ютерними технологіями, сама роблю сайти, ігри, тренажери на деяких сервісах. Тому я зрозуміла, що мені потрібно в Gmail зробити classroom, організувати класну кімнату, де можна буде виставляти завдання, відео, аудіо, тренажери, тести, які я створю, щоб діти хоча б отримували об’єм матеріалу.»

Коли я чую слово тренажери, то уявляю тренажерний зал у фітнес клубі, але Ольга Борисівна мала на увазі інші тренажери.

«Це теж тренажерний зал, але для навичок, для мозку. Щоб дитині було цікаво я роблю гру, але зміст цієї гри — навчальний. Це ті ж «стрилялки», тільки ми полюємо на парні глухі і дзвінкі звуки і запам’ятовуємо їх у грі.»

Наступним кроком в організації дистанційного навчання було налагодити комунікацію з дітьми та їхніми батьками.

«Тоді було важливо, щоб навчання для дітей було синхронним або асинхронним. Деякі діти мали доступ до техніки ввечері, коли батьки повертаються, деякі зранку. Було неможливо зробити, щоб всі були присутні в класній кімнаті в прямому ефірі, онлайн. Тоді я зробила таким чином: платформа зум гарно записує відеоуроки. Там можна продемонструвати і підручник, і на дошці написати. Все це йде у записі, і тоді цей запис відсилався батькам і моїм учням. Вони могли переглядати його декілька разів. Потім, на деяких сервісах можна організувати відеозвернення. От я раз на тиждень роблю відеозвернення до батьків, вони можуть все відкрити, зробити мені пропозиції або якісь зауваження, які висвітлюються у мене автоматично, і після цього я редагую якісь матеріали або індивідуально консультую учнів.»

Читайте також: ZOOM не замінить зоровий контакт з учителем — школярка про навчання на карантині.

У мене з’явилося питання, чи не виникало проблем з дисципліною під час уроків по Інтернету. Ольга Борисівна каже: не було, працювали чітко встановлені правила.

«Ми з ними одразу вставили правила: піднята рука —це все як у класі відбувалось. Я їх усіх бачила, вони бачили мене. ZOOM надає таку можливість. Вони мені тваринок своїх показували — скучили за спілкуванням. З дисципліною як такою під час уроку проблем не було. Дисципліна у другому: classroom у gmail показує: коли дитина була на порталі, чи виконала завдання, чи отримала його. Від 20% учнів я не побачила зворотного зв’язку. Я їм перетелефонувала, ми тоді спілкувались особисто, виходили на якесь спілкування по вайберу, по скайпу. Батьки пояснювали, що немає технічних умов, немає часу — це один із мінусів дистанційного навчання»,  — розповіла Ольга Борисівна.

Читайте також: Сич: ЗНО не скасують як вступний екзамен до вишів.

Ольга Борисівна пояснює, після виходу з карантину вона та й всі інші її колеги отримають дуже різних дітей в межах одного класу. Більше не буде одного варіанту уроку, потрібно готувати одразу кілька варіантів:

«Так відбулося, що в наших учнів були дуже різні умови, щоб дистанційно навчатися. Деякі учні, у яких були поряд бабусі, матусі, які не працювали, займалися дітками дуже тісно, в режимі, як психологи порадили. Дитина як приходила в школу о 8:30, так в неї режим і не порушився. І що ми отримаємо, коли вони прийдуть? Деякі з них, от у мене особисто, три дитинки опановують матеріал другого класу — вони пішли вперед. Деякі діти отримали стандарт. А деякі діти не працювали з батьками, у батьків не було можливості або не відчули себе вчителем. Тому ми прийдемо і побачимо дітей, продіагностуємо їхні знання. Вчителю треба бути готовому до того, щоб взяти на себе тепер, в повній мірі, диференційоване навчання. Тобто в одному уроці у вчителя буде три-чотири варіанти. Не буде одного матеріалу».

Згідно з правилами Нової української школи, дітей у першому класі не оцінюють оцінками, тому питання виставлення оцінок в кінці навчального року було не дуже актуальним.

«Ми йдемо за рекомендаціями Міністерства освіти, і я думаю, що це дуже правильно. Ми повинні заповнювати свідоцтва досягнень, вони дуже детальні, з кожного предмету ми повинні за чотирма рівнями розрізнити навички:  початковий рівень, чи має успіхи дитина, чи має прогрес, чи виконує за допомогою вчителя, чи виконує тільки за значними вказівками. Що я зробила? Створила електронну google-форму, розіслала своїм батькам, вони її заповнили зі свого погляду, так як вони бачать успіхи своєї дитини. Міністерство так і рекомендувало: перевести усіх до другого класу за спостереженнями батьків. А коли ми зустрінемось я проведу діагностичні роботи і побачу: співпадає чи ні», — говорить Ольга Борисівна.

Слухайте також: У кожного учасника буде перепустка з часом, коли потрібно прийти на пункт, будуть невеличкі групи — Вакуленко про ЗНО.

Чимало жінок з різних сфер зазначають: карантин — складний час, бо попри те, що соціальні контакти чи то примусово чи то добровільно обмежені, роботи стає більше. Ольга Борисівна з сумом констатує: на карантині об’єм її роботи значно зріс.

«Тому що техніка…для того, щоб підготувати щось якісне, потрібен час. Мені все зрозуміло, я багато знаю, бо навчалася до того впродовж життя, мені це було цікаво. Я знала, що робити, але комп’ютер займає багато часу, багато часу займає підготовка дистанційного контенту. Для того, щоб зробити гру потрібен день для мене, але він починається після 15:00, коли я вже з учнями відпрацювала, надала консультації. Тоді сідаю, і перша година ночі, друга — ось я гру створила, отак», — каже жінка.

До 15:00 Ольга Борисівна працювала з дітьми. Її робоче місце було на кухні. Вона так само старалась не порушувати свій звичний, докарантинний режим:

«Спілкувались ми всі з дому, і така ситуація смішна була. Я піднімаюсь дуже рано, збираюся на роботу так як завжди я збираюся і йду до кухні — у мене однокімнатна квартира. Вмикаю комп’ютер, відео, запис іде. І чоловік мій сміявся, питає: «Ти куди, на роботу?» Кажу: «Так!» Зайшла сюди о сьомій ранку і о 15:00 вийшла. з особистого кабінету. Ось така робота була».

До 15:00 Ольга Борисівна працює з дітьми, після 15:00 розробляє тренажери та ігри. Я зпитала у жінки, чи встигала вона відпочивати?

«Чесно? Не дуже, і два кілограми зайвої ваги з’явилося — по класу не рухалася, а сиділа. Відпочинок такий: на риболовлю, один-два рази вийшло, бо це для мене відпочинок, релаксація».

Хоч зараз і літо, навчальний рік у її першокласників та першокласниць закінчився, вчителька досі на зв’язку з дітьми та їхніми батьками. Сьогодні Ольга Борисівна мріє про українську школу-онлайн для батьків.

«Нема у нас культури виховання батьків, щоб вони розуміли, як правильно виховувати дітей. У шестирічному віці ми отримуємо дітей у яких уже закледено характер. І ми як вчителі уже тільки корегуємо, а виховує сім’я. Батьки не завжди знають, як робити це правильно. Думаю, як онлайн створити таку школу — це моя мрія», — говорить вчителька.

Ходіна Ольга Борисівна окрім того, що навчає дітей молодших класів, є регіоналноюю тренеркою Нової української школи и та вчителькою вищої категорії.