Гість — перекладач, літературознавець, доктор філологічних наук, професор ЧНУ ім. Федьковича, співзасновник поетичного фестивалю Meridian Czernowitz Петро Рихло.
Василь Шандро: Перше, мабуть, що кидається у вічі — це неможливість приписати Пауля Целана до якоїсь конкретної держави. Чи це є проблемою для нефахівців, як я, чи так само і для фахівців, як ви? Чий Пауль Целан, і чи коректно взагалі в такий спосіб ставити це запитання?
Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті
Петро Рихло: У випадку Пауля Целана відповісти на це запитання не так просто. Він був громадянином багатьох країн. Народився у 20-му році, через 2 роки після того, як Буковина перестала бути австрійською землею, і стала румунською провінцією. До 40-го року, коли Буковина була анексована СРСР, він автоматично стає радянським громадянином. У 1944 році після страшних особистих трагедій, втрати батьків, примусової праці в таборі, він повернувся до Румунії, Бухареста. Відновив своє громадянство, але там пробув лише 2 роки, і подався на Захід. Оселившись в Парижі, він здобув французьке громадянство. Брехт казав таку фразу: «ми міняли країни частіше, ніж черевики». Вона підходить до Целана. Але проблема не лише політичного громадянства, а й культурної приналежності.
Він належить до багатьох культур, та, звичайно, за своєю творчою домінантою він є німецьким поетом. Або, скажімо, німецькомовним поетом. Він був похований як австрійський поет, але в Австрії він, по суті, прожив лише лічені місяці, в Німеччину лише приїжджав для читань чи контактів із видавництвами. У побуті багато використовував французьку, бо його дружина була француженка. Але французькою майже не писав, за винятком листування із дружиною. Він жив у контексті багатьох мов і культур, доцільніше його назвати європейським поетом. Він був також перекладачем із 7 мов, в тому числі і з російської.
Можна навіть сказати, що він знав і українську мову, хоча нею він не розмовляв. Але серед однокласників у румунському ліцеї третина була етнічними українцями. У 1944 році він працював перекладачем при українській газеті «Радянська Буковина». І там він займався перекладами пропагандистських текстів з української на румунську.
Василь Шандро: Чи є для нас якісь білі плями в біографії Пауля Целана, чи нам відомий весь його життєвий шлях?
Петро Рихло: Є кілька біографічних спроб. Нещодавно вийшов у світ мій переклад книги Ізраеля Халфена «Пауль Целан. Біографія юності поета». Це біографія першої половини його життя, яка стосується чернівецького періоду.
Зараз до ювілею поета готується ілюстрована біографія, яку підготував французький дослідник Бертран Бадью, найближчий друг Еріка Целана, його сина. До неї увійде понад 600 архівних фото. До кожного будуть дуже докладні коментарі.
Ми повинні пам’ятати тих видатних людей, які народилися на наших теренах. Тому що вони ввібрали свою психологію, свою ментальність, багато чого від цієї землі. На нашій землі народився єдиний поки що нобелівський лауреат із літератури: Йосеф Шмуель Агнон. Народився він у Бучачі Тернопільської області.
У випадку Целана, коли він жив тут, української держави як такої не було, вона не сприймалася як суб’єкт політики. Але саме слово «Україна» зустрічається неодноразово у його віршах. Але більшою мірою як територія, а не як політичний організм. Тому що батьки його загинули під час Другої світової між Дністром і Південним Бугом, там була оця Трансністрія, куди депортували буковинських євреїв. Вони там були замордовані. І він, неодноразово, згадуючи свою матір, згадує Україну.
У радянські часи він не був надто бажаним. Він був втікачем із Радянського Союзу, євреєм, далеко не соціалістичним реалістом у своїй творчості… Тяжко було радянському літературознавству його якось класифікувати. Тому його ігнорували.
Повну розмову слухайте в аудіофайлі.
Довідка: Пауль Целан (нар. 23 листопада 1920, Чернівці, Королівство Румунія — пом. 20 квітня 1970, Париж, Франція) — єврейський німецькомовний поет і перекладач.
Літературна критика вважає Пауля Целана найвизначнішим австрійським поетом XX століття. Целан вважається багатьма критиками одним із найкращих європейських ліричних поетів повоєнного часу. Творчість розвивалася під впливом французького символізму та сюрреалізму. Переклав німецькою мовою поезії Поля Верлена та Артюра Рембо. Целан перекладав на німецьку і румунську мову твори Мандельштама, Єсеніна, Блока, Лермонтова, Тургенєва, Чехова, Шекспіра, Валері, Рембо та інших авторів. Покінчив із собою, кинувшись у Сену з мосту Мірабо.
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS