Три смішні історії зі щоденної роботи журналісток Громадського радіо
16 листопада – День радіо. Саме цього дня 1924 року в Харкові вийшла в ефір перша програма українського радіо.
Цього дня ми хочемо розповісти кілька смішних, але реальних історій зі щоденної роботи журналісток Громадського радіо.
Історія перша від Вікторії Єрмолаєвої, радіоведучої, редакторки, авторки подкасту «ДНО: дезінформація, наклеп, обман»:
«Отже, передвиборча президентська кампанія у США. Історії боротьби між Клінтон і Трампом не сходять зі стрічок новин. Ми, як журналісти, пишемо цілими днями про результати перегонів. Я заходжу до студії, щоби читати новини у прямому ефірі, вдягаю навушники і кажу в мікрофон: – Доброго дня, сьогодні в Україні десяте трампня». В цей момент я бачу, як звукорежисер прямої трансляції просто сповзає на стільці від сміху».
Історія друга від Валентини Троян, радіоведучої, авторки подкасту «Путівник»:
«Мені був потрібен телефон речника однієї установи в Луганській області, щоби взяти коментар. Взяла цей номер у колег і дзвонила йому певний час. І дуже довго не могла зрозуміти, чому мої колеги телефонують цій людині і все добре, він дає коментар, усі говорять, що з ним легко комунікувати. Коли ж йому телефоную я, він постійно відмовляється, мовляв він не уповноважений це коментувати. Одного дня я звірила телефони і зрозуміла, що я півроку телефонувала не тій людині. В нього було таке ж ім’я і я впевнено із ним віталася – пане Павло, він відгукувався. Виявилося, що він речник іншої установи».
Історія третя від Анастасії Багаліки, радіоведучої, авторки подкасту «Правда про жіноче здоров’я»:
«Це був вечір, я когось заміняла, читала вже останній випуск новин. І ми завжди собі пишемо абревіатури, наприклад, США, а вже в ефірі говоримо повністю. Пишу я США, а читаю – Сполучені штати України».
Ось такі робочі будні інколи трапляються в редакції Громадського радіо.
Нагадаємо також, що триває кампанія «Чесні новини у час передвиборчої брехні» зі збору коштів для Громадського радіо. Це дозволить нам забезпечити випуски новин у час передвиборчої турбулентності. А коли назбираємо більше, то й оплатити мовлення на Донбасі.
У цей час політики і їхні виборчі штаби намагаються вжити усіх можливих заходів, щоб переконати виборців проголосувати саме за їхнього кандидата. Деякі намагаються обманути людей або підкупити журналістів, щоби ті вихваляли політиків. На виборах Громадське радіо може розмістити чітко позначену політичну рекламу, але ніколи не подасть заказуху під виглядом роботи своїх журналістів.