7 найцікавіших ефірів із журналістами: підбірка Громадського радіо до Дня журналіста

Вони разом із своїми колегами працювали і працюють щодня, щоби подавати найважливішу і об’єктивну інформації про події і процеси в Україні та поза її межами. Сьогодні згадуємо їх роботу.

1. Журналіст Павло Шеремет, засновник сайту «Білоруський партизан», в ефірі Громадського радіо в липні 2016 року, коментує ситуацію навколо білоруської мови в Білорусі і запевняє, що не слід боятися розмовляти рідною мовою. Це було останнє інтерв’ю Павла Шеремета. Вранці 20 липня журналіст трагічно загинув в результаті вибуху машини. 

Благодаря украинцам я вернулся к роднай мове — Шеремет о белорусском языке

“В Минске вы практически не услышите белорусского языка. Это трагедия. Здесь же, в Украине, люди борются за родной язык, разговаривают на нем дома, некоторые разговаривают из принципа только по-украински. В Беларуси я просил людей оговорить со мной по-белорусски, чтобы я тоже втягивался в язык, но они все равно переходили на русский, потому что этот культурный слой был очень тонок. А здесь — нет, даже, если один будет в окружении говорить на украинском, а все — на русском, он все рано не перейдет на русский”, – Павло Шеремет. 

2. Велике інтерв’ю із журналістом і публіцистом Аркадієм Бабченко. Це інтерв’ю було опубліковано майже рік тому, 10 липня 2017 року. Після інтерв’ю Аркадій написав авторці інтерв’ю журналістці Громадського радіо Ірині Ромалійській в соцмережі, що вважає його найкращим. Чечня, Осетія, Абхазія, тепер – Україна. Чому росіяни йдуть воювати? Про це говоримо з людиною, яка пройшла дві війни в Чечні, Аркадієм Бабченко.

Бабченко в интервью год назад: «В первые секунды в Чечне я понял, что война — полное дерьмо»

3. Як долати перешкоди, що виникають в українському суспільстві на шляху запровадження реформ? Гість студії Громадського радіо журналіст Павло Казарін розповів про «битву за байдужих» — саме під такою назвою в Павла вийшла колонка на «Українській правді». Журналіст розмірковує про реформи та їхнє сприйняття в суспільстві, а також про неінституційні зміни, які відбуваються у суспільстві останніми роками.

Зараз в Україні триває боротьба за тих, кому холодильник важливіший, ніж прапор, — Казарін

4. Головна редакторка «УП» Севгіль Мусаєва, яка була на місці вбивства Аміни Окуєвої, коментує резонансну подію, а також говорить про безпеку журналістів. 

“В цій країні питання безпеки, мені здається, зараз є найбільшою цінністю. Жодна людина не відчуває себе в абсолютній безпеці”, – Мусаєва. 

В Україні, можливо, діє група кілерів, спеціалізованих на вибухах або обстрілах, — Мусаєва

5. Журналіст Андрій Куликов близько 2-ї ночі спілкувався з учасниками Євромайдану. До нападу на людей залишалося менше двох годин. 

 Унікальні записи “Голоси Майдану” за 2 години до нічного погрому: Майдан закінчується чи ні? Відповідають Мустафа Найєм, Юрій Бутусов, Вікторія Сюмар, Дмитро Крикун та інші. 

6. У що нам обходиться протистояння «русскому миру» і чи успішне воно насправді, запитаємо у шеф-редактора кримськотатарського телеканалу Османа Пашаєва.

“Насправді, для людей, які дивляться в Криму  канал “АТР”, українська мова — зрозуміла. Нам важливо мовити для кримських татар, зокрема, і на українській, бо це питання символів. Звичайно, було би простіше вести мовлення російською, але зараз для кримських татар українська мова – це символ”, – Осман Пашаєв. 

7. Перша книга Громадського радіо «ПРОти НАСильства»: десять українських письменників та письменниць у своїх текстах спробували озвучити проблему, яка у суспільстві часто замовчується. Говоримо про проект з упорядницею книги — письменницею, журналісткою «Громадського радіо» Ларисою Денисенко.

“Я дотримуюся думки, що жартувати можна над усім. Тут питання делікатності, форми, доречності. Коли ЗМІ обговорюють дуже болісну тему, я не впевнена, що мені б сподобалося жартівливе обігрування. Хіба що, це буде жарт над самим насильником. Коли ми сміємося над тими, хто завдає нам болю, вони перестають бути такими страшними”, – Лариса Денисенко. 

Тема насильства зрощена нашим суспільством, — Лариса Денисенко та Чому «Громадське радіо» видало першу книжку про насилля?

Нагадаємо, що 6 червня 1992 року Спілка журналістів України була прийнята до Міжнародної федерації журналістів. Саме тому, в цей день, щорічно відмічається професійне свято журналістів України.

Окрім Дня журналіста в Україні відмічають також: Всесвітній день свободи преси (3 травня), Міжнародний день солідарності журналістів (8 вересня), День зникнення журналіста Георгія Ґонґадзе (16 вересня), День українськомовної преси (12 листопада),  День працівників радіо, телебачення та зв’язку (16 листопада), Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів (2 листопада).