Співзасновник «Громадського радіо», голова Комісії з журналістської етики Андрій Куликов долучився до експертного кола обговорення та поділився своїми спостереженнями:
«Невивірними публікаціями ми можемо поставити під загрозу життя і здоров’я тих людей, які утримуються у заручниках. Треба знати термінологію та як правильно писати про заручників. Повідомляючи про них, треба не перебільшувати їх значення, бо якщо ми штучно роздмухуватимемо авторитет людини, цінність її, як заручника зросте, в очах тих, хто її захопив. Важливим питанням є також – коли повідомляти, що людина потрапила у заручники: одразу чи чогось чекати? Я вважаю, що треба якомога раніше, але тільки після того, як поставлені до відома родичі та близькі люди. Вже були випадки, коли родичі дізнавалися зі ЗМІ без психологічної підготовки».
«На зустрічі були люди, які пережили полон або ув’язнення, з їх слів, оприлюднення інформації про затримання – важливе та допомагає. Ці рекомендації журналістам, звичайно, не матимуть обов’язкового характеру, але люди, які брали участь в обговоренні мають досвід у висвітленні таких ситуацій, тому до їх порад, журналістам, які пишуть про цивільних заручників на Донбасі, варто дослуховуватися», – додав Андрій Куликов.
Учасниками обговорення, як повідомляє “Детектор медіа”, також стали керівник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Богдан Крикливенко, голова громадської організації «Група «Патріот» (Центр визволення заручників) Олег Котенко, представники Української Гельсінської спілки, «Восток SOS», психологи.