Чому інформація про анексований Крим майже зникла з українських ЗМІ?

11 квітня у прямому ефірі телеканалу «UA: Перший», «UA: Крим» та програма «Радіо Свобода» «Крим. Реалії» транслювали, медіафорум «Кримська тема в українських ЗМІ». Організатори присвятили його 135-й річниці виходу першої кримськотатарської газети «Терджиман», що в перекладі на українську означає «перекладач».

Андрій Куликов, Співзасновник та Голова Правління Громадського радіо, який разом із Катериною Некречею, журналісткою програми «Крим. Реалії», вів шестигодинний телемарафон у трьох частинах, підкреслив символічність цієї назви. Адже вона, окрім прямого значення, означає ще й перекидання містків між націями та мовами.

Для Суспільного мовника, до якого входять згадані телеканали, це подія надважлива і знакова. Тим самим він розпочав важкий і багато в чому некомфортний для української влади та медіавласників діалог стосовно того, чому інформація про життя Криму після анексії майже зникла зі шпальт та ефірів українських ЗМІ.

Першу частину присвятили обговоренню кримської теми в друкованих та інтернет-ЗМІ, другу — радіо, а заключну — телебаченню.

 

Зураб Аласанія пояснив відсутність кримської теми на комерційних телеканалах тим, що такі новини (зазвичай дискомфортні, адже в них ідеться передусім про арешти кримськотатарських активістів та проукраїнських патріотів) не продаються.

Віталій Портников у відповідь на це сказав: «Комерційні канали створені, щоб давати глядачеві рейтинговий контент. Але для того ми й створюємо суспільне мовлення, щоб висвітлювати на ньому суспільно значущі теми. В тому числі й Крим. І скільки б часу нам не знадобилося для створення суспільного мовлення, скільки б разів не мінялася його команда, ми його створимо. Так буде рано чи пізно».

На думку Світлани Остапи з Детектора медіа, на Крим українські телеканали повинні транслювати те, що показувало би відмінність між Україною та РФ у царині свободи слова. Адже в Криму з цим набагато гірше, ніж навіть у Росії. 

Осман Пашаєв, реагуючи на репліку Світлани Остапи про те, що українські журналісти не їдуть до Криму через небезпеку їхньому здоров’ю та життю, розповів історію двох українських репортерів, які наважилися поїхати до окупованого Криму. Йшлося про Ірину Ромалійську (журналістку Громадського радіо) та Альону Лунькову, які зробили чудові репортажі з окупованого українського півострова. Але для того, щоб там працювати, їм довелося акредитуватися через російське МЗС. Після чого Україна може вважати їх особами, які порушили національне законодавство, відвідавши окупований Крим незаконно.

Учасники дискусії, зокрема Таміла Ташева, співзасновниця організації «Крим SOS», вважають, що ситуацію можуть порятувати так звані громадянські журналісти: «Громадянські журналісти — це ті люди, які дають інформацію й картинку з-під судів. Без них ніяк. З ними треба співпрацювати». Тобто, за великим рахунком, пані Таміла в донесенні правди з окупованого півострова покладається на зусилля відчайдухів, які не бояться стримити з-під судів, де кримськотатарських патріотів судять лише за любов до Батьківщини”.

Журналістка та редакторка Громадського радіо Вікторія Єрмолаєва зазначила: “Щодо того – пропаганда чи інформування, хочу додати, що ми зараз маємо допомогти людям виробити аналітичне мислення. Бо саме відсутність аналітичного мислення, зокрема, призвела до окупації Крима. І зараз, якщо ми будемо пропагувати щось на окуповану територію, ми нічим не будемо відрізнятися від Росії. Тож наше завдання, щоби люди навчилися приймати власні рішення”. 

Детектор медіа про медіафорум

 
 

Теги: