Як підвищити фахову видимість жінок у медіа: дискусія від Громадського радіо на Книжковому форумі у Львові
Проблеми гендерної рівності не втрачають своєї актуальності і потребують нових шляхів розв’язання. Про те, як підвищити помітність жінок у засобах масової інформації, говорили під час дискусії, що відбулася на цьогорічному Форумі видавців у Львові від Громадського радіо.
Участь в обговоренні взяли правозахисниця, письменниця, журналістка Лариса Денисенко, урядова уповноважена з питань гендерної політики, президентка Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда – Україна» Катерина Левченко, голова наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України, членкиня Комісії з журналістської етики Тетяна Лебедєва, журналістка, письменниця та перекладачка Ірина Славінська, журналістка, екс-головна редакторка «Львівська газета» Ірина Процик, співзасновниця БФ «Добра Листівка» та видавництва «Видавництво» Лілія Омельяненко.
Гендерна чутливість у медіа
«Жінки в медіа є, але зазвичай постають як героїні кримінальних хронік, а також як представниці освіти та культури. Політику, економіку традиційно коментують чомусь лише чоловіки. Невже нема хороших експерток-жінок у цих сферах?», – таким провокативним запитанням розпочала дискусію модераторка Ліза Кузьменко.
На думку Лариси Денисенко, цю проблему не можна спрощувати, адже всім відомо, що політичні та економічні питання жінки сьогодні коментують фахово. За її словами, у кожного ЗМІ є база експертів, в якій жінка опиняється хіба що на шостій чи сьомій позиції.
«Ніхто не заважає дотримуватися гендерного балансу стосовно того, до кого ми звертаємося. Це залежить від редакційної політики, від зусиль кожного журналіста, журналістки», — зауважує спікерка. За її словами, на проблему вказують і народні депутатки: замість законотворчої діяльності журналісти цікавляться, як жінка почувається «у чоловічому світі парламенту», які у неї улюблені кулінарні рецепти тощо.
«Це запитання до нас, представників медіа, чому ми про це продовжуємо запитувати. Чому медіа і людям набагато цікавіше стежити за втратою ваги, ніж відстежувати вагомість думок?» — каже Лариса Денисенко.
Ламати стереотипи
Катерина Левченко припускає, що причиною такого становища є незначний відсоток жінок у згаданих галузях. «Для загальної громадської свідомості жінки, які досягли успіху в політичний, економічній сферах, бізнесі, науці – радше виняток, ніж правило. Широкій громадськості хочеться знати, яким чином вони змогли цього досягти», – каже вона.
«Історія будь-якої самодостатньої жінки — це історія подолання стереотипів», — каже Тетяна Лебедєва. Нагадує, що в радянські часи, у державі з воєнною доктриною та курсом на індустріалізацію, чоловіки мали преференції з самого народження; натомість сучасним людям відкритого суспільства варто було б мислити інакше і не думати, що «місце жінок на кухні».
«На факультетах журналістики навчається багато дівчат. Більшість з них схильні думати, що це легка професія, – каже Тетяна Лебедєва. – І тільки стаючи професіоналками, вони розуміють, яке моральне та фізичне навантаження доводиться витримувати. Тих, хто працює по-справжньому, не треба запитувати про гендерну належність. Я за те, щоби не розрізняти журналістів за гендерною ознакою. Я за те, щоб ділити на професіоналів і тих, хто потрапив у професію випадково».
Боротися зі стереотипами треба в першу чергу популяризацією жінок, поширенням інформації про тих, хто ці стереотипи вже зламали, вважає Лілія Омельяненко. Під час Форуму вона представила книгу свого видавництва «Я це зробила», в якій уміщено 50 історій жінок, які обрали незвичний шлях у житті та досягли успіху.
За словами журналістки Ірини Славінської, щоби залучити до висвітлення будь-якої проблеми експерток, редакції часто потрібні додаткові зусилля. Адже в списках найпопулярніших людей у тій чи іншій сфері зазвичай чоловіки, до яких і звертаються в першу чергу. Але якщо дбати про гендерну рівність, то можна знайти чудових експерток, переконана вона. Допомогти в цьому може і проект «Спитай жінку», започаткований в межах кампанії проти сексизму в медіа та політиці «Повага». Це відкрита база даних, що доступна онлайн безкоштовно для всіх і сьогодні містить 340 карток екперток з найрізноманітніших галузей.
Фото: Костянтин Поліщук