Фото Насті Горпінченко
Засновника і партнера юридичної фірми «Астерс», члена дорадчої ради Школи права Українського католицького університету Маркіяна Ключковського було призначено Виконавчим директором реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України. В ефірі Громадського радіо Маркіян Ключковський розповів про структуру і плани роботи над реєстром, далі — пряма мова виконавчого директора.
1. Членами реєстру зараз є 43 держави, це майже всі держави Європи, а також Сполучені Штати, Канада та Японія. Перелік буде збільшуватися, адже членство відкрито для практично усіх держав світу.
2. Реєстр потрібно сприймати як першу складову частину компенсаційного механізму для України, механізм, який покликаний забезпечити виплату державою агресором репарацій Україні за всю шкоду, якої було завдано і яка завдається. Цей механізм має три основні частини або навіть функції.
Перша: це реєстрація шкоди, реєстрація вимог про відшкодування збитків, щоб кожний громадянин, компанія та, власне, держава зафіксували, яку саме шкоду було завдано, додали докази і підготувалися до наступних етапів.
Створення наступних етапів ще триває, але вони передбачають створення компенсаційної комісії — це квазісудовий орган, який у майбутньому ці вимоги буде розглядати та оцінювати кожну вимогу та виносити по ній рішення щодо суми.
Третя складова частина — компенсаційний фонд, який повинен накопичувати кошти, коштом яких ті рішення будуть виплачуватися постраждалим.
3. Насамперед ми розглядаємо заморожені російські активи як джерело наповнення цього фонду.
4. Потреба у міжнародних партнерах полягає в тому, щоби забезпечити міжнародну легітимність цього процесу. Адже Росія має зобов’язання сплачувати Україні репарації саме за міжнародним правом, тому участь світової спільноти у цьому процесі є критично необхідною. Зокрема, з огляду на те, що альтернативний майданчик — Ради Безпеки ООН — через російське вето для нас в цьому плані заблоковано.
Слухайте також: Як будуть відновлюватися громади, що постраждали від війни?
5. Ми ставимо амбітну ціль — до кінця року, щоб постраждалі люди, бізнеси та держава могли подавати та реєструвати свої вимоги в реєстрі. Зараз ми створюємо фактично міжнародну організацію з нуля, нам потрібно найняти штат, забезпечити нормальними системами, бюджетом в тому числі. Головне завдання — це створити цифрову платформу, яка буде самим реєстром, куди можна буде подавати ці вимоги. Аналогів у світі для такої системи немає, ми це робимо вперше, бо всі минулі приклади були давно і базувалися на паперових носіях. І тому створити цю цифрову систему займає доволі багато часу.
6. Ключову роль відіграватимуть Україна і українські цифрові системи: тут є і Мінцифри, і «Дія» український реєстр, який Міністерство юстиції веде та інші органи, навколо цього будуватиметься ця цифрова екосистема. Це буде така доволі багатостороння історія, не останнє місце в якій, зрозуміло, посідатиме кібербезпека, безпека всіх даних, які завантажуватимуть в реєстр. Тому що ворог, очевидно, захоче спробувати якось нашкодити цьому процесу.
7. Фінансування здійснюється коштом двох основних джерел. Перше — це внески держав-учасниць (вже їх є 42 плюс ЄС, тобто 43 учасники) та тих, хто приєднається. Друге джерело — це добровільні внески від держави також від інших грантодавців, міжнародних банків. Вже є про це попередні домовленості і є враження, що всі розуміють потребу в реєстрі, і з цим проблем не буде.
8. Бюджет поки що ще не затвердили, затверджене тільки проміжне фінансування для стартапу, так би мовити. А річний бюджет буде затверджений на початку вересня вже на другому засіданні конференції учасників.
9. Штат реєстру на сьогодні в проєкті передбачає від 40 до 45 співробітників. До 10 з них будуть базуватися в Києві, в Україні, і працюватимуть на місцях. У першу чергу в реєстрі працюватимуть юристи, бо треба із юридичною стороною працювати і працювати з вимогами, які будуть подаватись. Але так само і IT-спеціалісти, спеціалісти з обробки великих масивів даних. У нас амбітні плани на застосування штучного інтелекту для аналізу масивів даних, тобто такі спеціалісти також будуть потрібні, ну і звичайно, піарники.
10. На виконавчого директора покладено відповідальність очолити, створити і довести усе до переможного закінчення. Це полягає не тільки в самому реєстрі, але й у створенні решти компенсаційного механізму. Адже Україні потрібна не просто класна база даних, а реальне відшкодування завданої шкоди.
Нагадаємо, Інститут аналітики та адвокації проаналізував досвід 18 країн, які свого часу (упродовж останніх 70 років) переживали або дуже серйозні природні катаклізми, або наслідки воєнних конфліктів та воєн. Яким був досвід відновлення різних країн після значних потрясінь і чи може щось з цього досвіду бути корисним для України — про це говорили у подкасті «Що з економікою?».
Збитки українського бізнесу через війну становлять 13 мільярдів доларів — про це йдеться у дослідженні Київської школи економіки (KSE). Зокрема з них 9 мільярдів доларів — частка збитків великих та середніх підприємств. Загальні непрямі втрати сягають $33,1 млрд. А необхідна сума для відновлення підприємств — $24,9 млрд. Переважна кількість зруйнованих та пошкоджених підприємств сконцентрована у шести областях — Київській та Донецькій, Запорізькій, Харківській, Луганській та Миколаївській.
Читайте також: Росіяни завдали рибній галузі збитків на понад 800 мільйонів гривень — Клименок
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS