facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

11 партій і 565 мільйонів. Хто отримає фінансування з держбюджету?

1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 4 хв

Для багатьох українців несподіванкою стали навіть не результати виборів, а те, що партії, які здобувають від 2% голосів виборців, отримують державне фінансування. Зокрема, багатьох обурило те, що значну суму державного фінансування отримає «Партія Шарія».

Аналітик із партійних фінансів громадського руху ЧЕСНО Ігор Фещенко зауважує, що йому як громадянину теж не подобаються декілька партій, які отримають державне фінансування, проте, якщо ми хочемо жити в правовій державі, мусимо приймати це, каже він:

«Ти мав право впливати на розмір державного фінансування і на те, хто його отримає. Громадяни зробили свій вибір. Досить шкода, що багато з них не знали про державне фінансування до того, як пішли на дільниці».

У ефірі Громадського радіо Ігор Фещенко пояснив, скільки державного фінансування отримають партії в 2020 році, як їх розподілять і на що партії можуть витрачати ці гроші.

 

Відколи це ми платимо партіям?

Право на державне фінансування отримала низка партій, які мають високий антирейтинг. Це збурило суспільний інтерес до питання. Думаю, більшість населення не знала про існування державного фінансування. Те, що на нього претендує кілька партій проросійського спрямування, спровокувало інтерес до питання.

Якщо з самого початку, то в 2015 році в Україні стартувала реформа політичного фінансування, яка вперше в Україні передбачала запровадження звітування політичних партій. Із того моменту вони мали б звітувати про кожну копійку внесків і витрат, навіть якщо це банківська комісія. Разом із тим було запроваджене державне фінансування партій, тобто їм дали альтернативне джерело фінансування, щоб вони не залежали від олігархів.

Із 2016 року це державне фінансування отримували парламентські партії, а перехідні положення закону «Про політичні партії» вказували, що з наступних виборів на державне фінансування, крім парламентських партій, будуть претендувати й ті партії, які набрали 2% голосів.

Всі, хто набрав від 2% до 5%, отримують державне фінансування, а від 5% до безкінечності — проходять у Раду, отримують мандати, формують фракції і отримують базове державне фінансування на статутну діяльність і навіть компенсацію за ведення виборчої кампанії.

Ми фінансуємо ту партію, за яку голосуємо?

До цього питання можна підійти по-різному. Податки платимо ми всі (навіть ті, хто на темній зарплаті чи соцвиплатах) просто тому, що ходимо в магазини та купуємо товари. З усіх цих податків партії і будуть перераховуватися гроші. Але весь бюджет державного фінансування — це не якась фіксована сума кожен рік. Сума вираховується від розміру прожиткового мінімуму: береться 2% і множиться на кількість виборців, які взяли участь у голосуванні. Тобто розмір загальної суми державного фінансування залежить від того, скільки людей взяли участь у виборах. Цього року на парламентських виборах у голосуванні взяли участь 14,7 млн виборців. Відповідно кожен із них приніс у загальний кошик фінансування партій 38, 42 грн. Ті, хто прийшли на вибори, могли впливати на те, хто саме отримає це фінансування.

Якщо ж ви голосували за партії, які не набрали 2% (а це сукупно 4% голосів), ці гроші перерозподіляються між партіями, які подолали двовідсотковий бар’єр, пропорційно до їхнього результату.

Хто й скільки отримає?

Згідно з найновішими розрахунками, партія «Слуга народу» має отримати майже 229 млн грн. у наступному році. Фінансування передбачене на 2020 рік, але партія набуває право на отримання державного фінансування з першого засідання нової ВР – ще буде профінансований проміжок від першого засідання до кінця 2019 року. Плюс – компенсація за ведення виборчої агітації, якщо її не відмінять.

Наприклад, партія «Європейська Солідарність» отримає більше державного фінансування, ніж «Батьківщина» і «Опозиційна платформа – За життя», хоча «ЄС» на четвертому місці. Подібна ситуація в «Голосу». Справа в тому, що вони отримують базове фінансування відповідно до свого результату й додаткове фінансування. Це додаткове фінансування (10% від загального фонду) порівну розподіляється між тими партіями, які в своєму списку до парламенту заведуть більше, ніж третину жінок. « Голос» і «ЄС» і претендують на ці кошти.

Стосовно позапарламентських партій, то тут «Партія Шарія», «Свобода» і «Українська стратегія» — вони отримають близько 11,5-12 млн грн.

На що партії можуть витрачати ці гроші?

Тут закон дуже слабкий. Щоб дати більше свободи партіям, у законі було прописане цікаве формулювання, що державні гроші можна витрачати на статутну діяльність. Тобто на все, що відповідає вашим статутним цілям, можна витрачати гроші. Поширення інформації про себе, реклама — це статутна ціль? Так. Але чи нормально, коли партії вітають нас за наші гроші зі святами на дорогому телебаченні? Це вже етичне питання. Чи нормально, коли партії замовляють приховану рекламу за наші гроші й нам же її підсовують? Теж не дуже добре. Це довільне трактування викликає певну недовіру до державного фінансування як такого.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.

Поділитися

Може бути цікаво

Сарнацька: Більшість українців усвідомлює, що публічне співчуття росіянам — контроверсійна дія

Сарнацька: Більшість українців усвідомлює, що публічне співчуття росіянам — контроверсійна дія

3 год тому
Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

3 год тому
Міноборони працює над правовим визначенням поняття «кібервійна»

Міноборони працює над правовим визначенням поняття «кібервійна»

3 год тому
Теракт у «Крокусі»: російські слідчі заявили про зв'язок нападників з «українськими націоналістами»

Теракт у «Крокусі»: російські слідчі заявили про зв'язок нападників з «українськими націоналістами»

4 год тому