«Багато хто знає номери могил, у яких обіцяли поховати їхніх рідних»: як мобільна ДНК-лабораторія збирає дані на Харківщині
«Багато хто знає номери могил, у яких обіцяли поховати їхніх рідних»: як мобільна ДНК-лабораторія збирає дані на Харківщині
0:00
/
0:00

«Багато хто знає номери могил, у яких обіцяли поховати їхніх рідних»: як мобільна ДНК-лабораторія збирає дані на Харківщині

В Ізюмі на Харківщині люди здають ДНК, щоб дізнатися долю своїх близьких. Хтось шукає безвісти зниклих, хтось — могили вбитих чи померлих. Завдяки роботі мобільної ДНК лабораторії хочуть ідентифікувати останки всіх ексгумованих із ізюмського поховання та інших знайдених в області місць поховань.


Ізюмське поховання виявили за кілька днів після звільнення міста від росіян. У лісі поруч із кладовищем за понад 5 місяців окупації з’явилися понад чотири сотні могил. Тепер кожна відкрита, а рештки — вилучені та перевезені до Харкова. Експерти відбирають ДНК і вносять дані до єдиної національної бази загиблих і розшукуваних, пояснює речник прокуратури Харківщини Дмитро Чубенко:

«В Ізюмі у наймасовішому похованні виявили 450 тіл людей. Щодо більшості з них ми знаємо анкетні дані. Тобто, ми орієнтуємося на журнал поховань. Але ця інформація є неточною, оскільки там є ситуації, коли мала бути жінка, а похований чоловік. Мала бути одна людина, а поховано три людини. Ми можемо сконтактувати з родичами та повідомити про обставини смерті і конкретне місце загибелі людини».

Матір та донька прийшли здавати ДНК-матеріал, щоб ідентифікувати батька/Фото: Анна Черненко/Громадське радіо

Мобільна ДНК-лабораторія почала працювати в Ізюмі на початку листопада. За два виїзди до неї звернулися та здали свої зразки 32 людини. Багато хто з них знають номери могил, у яких обіцяли поховати їхніх рідних. Мама Євгена мала бути під номером 380. Чоловік чекає на здачу матеріалу.

«Здаю ДНК по загибелі матері. Вона загинула від осколкового поранення. Морг працював і працювала група, ритуальне бюро. Її забрали до моргу, зробили висновок. І під номером відвезли, всіх тоді під номером ховали. Хоча, вона і відомою була. Це було 13 червня», — згадує чоловік.

Черга на здачу ДНК-матеріалів/Фото: Анна Черненко/Громадське радіо

Ірина теж у черзі до лабораторії. Під час окупації поховала чоловіка. Він помер від інсульту після COVID-19. Доглядали вони із донькою. Меддопомоги не було. Жінка каже, не повідомили навіть номера могили.

«Він зараз у Харкові — на експертизі. Був похований у лісі в Ізюмі. Помер 20 березня. Спочатку його поховали у дворі, а потім росіяни викопували і перепоховували у лісі під номерами. Я навіть не знаю номера», — розповідає жінка.

Перші понад два місяці окупації у Ізюмі людей ховали, хто де міг: на городах, у дворах багатоповерхівок, на пустирах. Далі, згадують ізюмчани, тіла забирали вже працівники ритуальних послуг. Коштувало поховання із труною і хрестом під прізвищем до 6 тисяч гривень. У більшості людей грошей вже не лишилося. Тому на могилі був вказаний лише номер і, іноді, прізвище на дерев’яному хресті. Але ручатися, чи те тіло лежить у могилі, чи одне воно там, ніхто не може. Тому і потрібні ексгумації та забір ДНК-матеріалів. Процедуру проводить експертка Інституту судових експертиз імені Бокаріуса Вікторія Булавіна. У кровних родичів беруть зразок слини. А якщо рідні немає, але попередньо відома особа, яку треба офіційно підтвердити, беруть особисті речі: зубні щітки, гребінці тощо.

«Ми відбираємо бокальний епітелій у людей, які поховали когось чи хочуть ідентифікувати родичів, тобто відбираємо їхню ДНК. Тривати експертиза може щонайменше 2 тижні і може бути і більше місяця. Тобто, залежно від складності, в залежності від кількості об’єктів», — пояснює пані Вікторія.


Читайте також: «Коли я зайшов сюди, у мене відняло мову» — житель Козачої Лопані про катівню


Ті, хто шукає рідних, можуть здати ДНК зразок не тільки в Ізюмі, а й будь-де в Україні чи за кордоном. Для цього заповнюється анкета, на відео фіксується збір матеріалу та надсилаються документи. Деталі процедури можна знайти на сайті харківської обласної прокуратури. Тільки на Харківщині зниклими вважають близько тисячі людей.

Анна Черненко, Харків, Громадське радіо


При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Останнi новини