12 годин мовчанки: чому Офіс президента не коментував заяви західних лідерів щодо «Боїнгу»

12 годин мовчанки: чому Офіс президента не коментував заяви західних лідерів щодо «Боїнгу»

Понад 12 годин чекало українське суспільство на коментар президента Володимира Зеленського щодо заяв західних лідерів про іранську ракету, яка ймовірно збила український літак. Чи вмотивована така затримка дипломатичними тонкощами, або ж у неї є інші причини?

Катастрофу українського Боїнга в Тегерані ввечері 9 січня коментували кілька світових лідерів. Спочатку президент США Дональд Трамп заявив про те, що падіння літака могло стати наслідком помилки. О 21:30 за київським часом прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо прямо сказав про іранську ракету як причину катастрофи. 

З того часу постало питання про реакцію українського президента Володимира Зеленського. 12 годин ані від нього, ані від посадових осіб Офісу президента, ані від речниці Зеленського Юлії Мендель не було жодного коментаря. 10 січня о 9:13 коментар президента з’явився на його сторінці у Facebook. 

«Українські фахівці залучені до цього процесу. Ми очікуємо, що їм буде надана вся інформація та всі доступи, які є необхідними для проведення об’єктивного розслідування. Ми тримаємо постійний зв’язок з нашими представниками. Версія про влучання ракети в літак не виключається, але станом на сьогодні не є підтвердженою», — ішлося в заяві.

Під заявою Володимира Зеленського українські користувачі Фейсбуку залишили понад три тисячі коментарів. Президенту закидали намагання приховати правду, називали його позицію менш переконливою, ніж коментарі Трюдо і Трампа, вказували на запізнення з відповіддю. Прессекретарка Володимира Зеленського Юлія Мендель протягом 10 січня не відповідала на дзвінки. Ми вирішили опитати дипломатів та експертів, чому позиція українського президента була саме такою і з’явилася після тривалої мовчанки. Державний секретар Міністерства закордонних справ Андрій Заяць пояснює реакцію Зеленського зацікавленістю української сторони у розслідуванні катастрофи. 

«Ми — країна реєстрації повітряного судна, ми країна громадянства екіпажу та двох пасажирів, ми зацікавлені в тому, щоб іранська сторона співпрацювала для встановлення всіх обставин цієї катастрофи. У нас на сьогодні немає підстав робити будь-які категоричні заяви”, — пояснив Заяць. 

Керівник Центру міжнародних досліджень Української дипломатичної академії Андрій Веселовський вважає, що Україні треба не потрапити у протистояння західних держав та Ірану. 

«Ми в цій грі далеко не перша фігура, тому повинні максимально стримано, спокійно пройти цю ситуацію в очах Ірану, щоб нас повністю допустили до всіх розслідувань. Тоді, маючи всі карти на руках, ми можемо робити ті чи інші заяви”, — аргументує дипломат. 

Сприяння іранської влади знадобиться і для того, щоб Україна та родичі загиблих отримали компенсації, продовжує Веселовський. 

«Людей, які загинули, ми не повернемо цим галасом. Отримати певні бенефіції від цього надалі ми зможемо щодо того, щоб компенсувати родичам ці втрати. Ми б могли це робити зараз самі, потім отримавши ці гроші від Ірану», — розповідає керівник Центру міжнародних досліджень.

А заступник голови правління організації «Майдан закордонних справ» Олександр Хара вказує на різницю у спроможностях розвідок:

«Українська розвідка та українські спецслужби чи навряд володіють достовірними даними щодо того, чи був літак збитий, чи відбулося пошкодження. І тому спиратися на слова і свідчення друзів наших — це буде не зовсім засновуватися на фактах».

Водночас Олександр Хара погоджується з тим, що реакція виглядає спізнілою:

«Є складність у комунікаціях між ключовими посадовцями, а також командою, яка повинна займатися в критичних ситуаціях зв’язками з громадськістю та іншими урядами». 

Докладно заяви європейських лідерів вже надвечір коментував міністр закордонних справ України Вадим Пристайко.

Останнi новини