Фото: Кримська солідарність
Апеляція по «справі про газопровід» була призначена на 27 липня 2023 року. Під стінами Верховного суду в окупованому Сімферополі зібралися люди перед початком засідання. Фігуранти справи, зампред Меджліса кримськотатарського народу, Наріман Джелял і активісти брати Асан і Азіз Ахтемови мали брати участь в засіданні по системі відеоконференцзв’язку. Біля будівлі суду очікували рідні політв’язнів, громадянські журналісти, активісти.
На відео, знятому громадянською ініціативою «Кримська солідарність» видно, що на майданчику біля суду знаходяться люди, вони стоять або за парканом будівлі (звідки і триває зйомка — ред.) або на території двору установи по боках від головного входу. Судячи з кадрів видно, що люди роззосереджені по території, не знаходяться групами.
У якийсь момент, до них підходить співробітник російської поліції: «Нам надійшло повідомлення в поліцію про те, що біля суду відбувається зібрання невідомих громадян, які перешкоджають проходу. У зв’язку з цим, для встановлення особистості, для встановлення всіх обставин того, що відбулося, вам необхідно пройти в транспортний засіб», — голосно говорить начальник відділу суспільного порядку окупаційного управління внутрішніх справ по місту Сімферополю, майор поліції і називає своє прізвище, яке, через особливості звуку на відео, погано чутно.
Під «транспортним засобом» майор має на увазі автобус, який під будівлю суду підігнали заздалегідь. Кримські активісти за 9 років окупації знають, що автобус під будівлею, скоріше за все, означатиме масові арешти. Так сталося і 27 липня.
Ще до початку судового засідання, слухачів посадили в автобус і відвезли в райвідділ, що знаходиться в декількох десятках метрів від суду. Серед затриманих були Зарема і Ескендер Ахтемови, мати і батько Азіза Ахтемова, які прийшли на засідання до сина, Руслан Джелялов, брат Нарімана Джеляла, люди похилого віку, Рустем Усеїнов в післяопераційному стані, двоє людей з інвалідністю і двоє громадянських журналістів: Лутфіє Зудієва і Куламет Ібраімов. Журналісти приїхали на засідання для висвітлення процесу. Загалом затримали чотирнадцять людей, усі — кримські татари.
Пізніше, дев’ятьох із них відпустили, обмежившись виписанним застереженням, провевши процедуру фотографування і процес дактилоскопії (взяття відбитків пальців).
У відділку окупаційної поліції залишилися: Лутфіє Зудієва, Куламет Ібраімов, Зарема Ахтемова, Руслан Джелялов і Рустем Усеїнов. На всіх склали протоколи про «адміністративне порушення за частиною 1 статті 20.2.2 КоАП РФ (Організація не є публічним заходом масового одночасного перебування та (або) пересування громадян у громадських місцях, публічні заклики до масового одночасного перебування та (або) пересування громадян у громадських місцях)». Окрім Куламета Ібраімова, — у нього була частина 4 аналогічної статті.
При затриманні журналісти наголошували на тому, що прибули в суд для висвітлення процесу.
Серед пояснень в усіх матеріалах (документи є в розпорядженні редакції) п’ятьох кримських татар фігурувало троє свідків. Артем Склем колишній контрактник російської армії і військовий на пенсії, Василь Кашканов. Кашканов є частим гостем в ефірах місцевих кримських проросійських медіа, там його представляють, як «полковника запасу ФСО (Федеральна служба охорони РФ)» і «військового аналітика». В одному зі своїх інтерв’ю він стверджує, що «головною загрозою є диверсійна робота супротивника на півострові. У зв’язку із цим, головне завдання — виявлення ворожої агентури на території півострова» (з матеріалу для «Риа Новости Крым») Склем і Кашканов дали схожі свідчення у поясненнях. Вони вказали, що знаходилися біля суду по своїх справах або проходили повз, коли побачили осіб «неслов’янської зовнішності», далі був опис у що були одягнені і як виглядали, слухачі засідання.
Також свідки стверджували, що фактів порушення порядку вони не помітили і іншим пішоходам люди, що зібралися під будівлею, не заважали. Ще один свідок, чиї пояснення були внесені у матеріали адміністративних справ, Юрій Холдоков, співробітник федеральної служби судових приставів РФ пояснив, що був на роботі, коли побачив: «скупчення раніше невідомих мені осіб кавказької зовнішності». Він стверджує, що, все ж таки, «частина слухачів заважала проходженню в будівлю суду».
Адвокати і самі затримані, посилаючись, у тому числі, на матеріали оперативної зйомки, які вели самі співробітники поліції, вказували, що не скупчувалися в групи, стояли по одному або вдвох.
Наприклад, громадянська журналістка Лутфіє Зудієва в момент свого затримання писала коментар із мамою Азіза Ахтемова, Заремою.
«Коли вже приїхали до відділку поліції, в мене почали намагатися відібрати пояснення без адвокатів. Я відмовилася, сказала, що я хочу дочекатися адвоката, назвала його ім’я. Вони сказали, давайте поки ми чекаємо на адвоката, ми вас фотографуємо, — вручили мені номерок — відкотимо пальці і, як з’ясувалося пізніше, вони ще хотіли відібрати зразок слини, на що я відповіла відмовою».
Майор поліції Демидов на підвищених тонах почав говорити журналістці, що складе на неї ще один протокол за «невиконання вимог слідчого», і тоді всі ці процедури будуть проведені в обов’язковому порядку:
«Я сказала, що я вже сказала свою позицію, я від неї не відмовлюся, а ви робіть те, що вважаєте за потрібне».
Лутфіє Зудієва дочекалася свого захисника, а потокол, яким погрожував майор, не був складений.
Затримання людей сталося близько 11 години дня, а останній суд завершився о 23:30. Весь цей час люди знаходилися або у відділку поліції, або у будівлі суду. Всіх, на кого були складені адміністративні протоколи, визнали винними і призначили штрафи з розмірах від 12 до 15 тисяч рублів (близько 6 тисяч гривень) Рішення виносили чотири судді підконтрольного окупантам Залізничного районного суду Сімферополя: Юлія Петрова, Марія Домнікова, голова суду Наталія Уржумова та Галина Циганова, яка до цього працювала суддею в Київському районному суді Сімферополя.
Журналісту Куламету Ібраімову призначили покарання у вигляді адміністративного арешту в 5 діб. Зараз він знаходиться у ізоляторі тимчасового утримання, який знаходиться через дорогу від Верховного суду.
Навесні 2021 року, я записала інтерв’ю з Куламетом Ібраімовим, тоді він розповідав, що ніколи до окупації півострову не займався і не цікавився журналістикою, він не хотів в цю професію, а його фах — юриспруденція.
«Моя робота журналістом — це моя відповідь на ті події, які почали відбуватися після 2014 року по відношенню до мого народу. Висвітлення судів і обшуків, чесні розповіді про них — це те, що особисто я можу зробити для свого народу зараз», — розповідав два роки тому Куламет Ібраімов про свою роботу.
Юристка Ліля Гемеджи роз’яснює, що Ібраімова звинуватили в «повторній участі в одночасному скупченні громадян, що спричинило створення перешкод для пішоходів». Фактично, він був затриманий за виконання редакційного завдання, стверджує Гемеджи.
«В якості доказів провини Куламета були представленні свідчення двох свідків, які були опитані в ході судового засідання. Вони підтвердили, що бачили деяку кількість людей біля суду, однак ці люди не порушували порядку і не заважали пішоходам. Просто їх бачили, вони стояли біля суду, жестикулювали і по жестикуляції було зрозуміло, що вони хочуть пройти в залу суду», — коментує юристка і говорить про те, що зазделегідь підігнаний автобус під будівлю говорить про сплановану акцію затримання людей. Гемеджи подала апеляційну скаргу на рішення про адміністративний арешт Ібраімова.
Про цілеспрямоване переслідування конкретних осіб у Криму під час свого суду говорила і Зудієва:
«Навіть співробітники поліції, які «відпрацьовували» це судове засідання, вони виконували це за командою зверху. Це у своїх усних свідченнях підтвердив співробітник поліції, який складав на мене протокол, тому я впевнена, що в цій історії, як і у багатьох інших історіях, пов’язаних із затриманням кримських татарських активістів, журналістів, правозахисників є політична компонента», — говорить журналістка.
Після того, як стало відомо про затримання, низка організацій, що опікуються правами журналістів, зробили заяви про неприпустимість переслідування кореспондентів за професійну діяльність. Заяву про затримання Лутфіє Зудієвої зробила і редакція «Ґрати», для якої Лутфіє робить матеріали з Криму, в тому числі. З заявою можна ознайомитися тут. Українські колеги громадянських журналістів зверталися до організацій із проханням підтримати затриманих журналістів і про цю реакцію Лутфіє розповіла в коментарі після того, як суддя Циганкова призначила їй адміністративний штраф у вигляді 12 тисяч рублів, що була приємно здивована реакцією колег.
Вона зазначила, що точно разом із адвокатом подаватиме апеляцію на це рішення і по результатах планує звертатися в міжнародні інстанції. Декілька організацій, які опікуються питаннями свободи слова, вже запропонували свою домопогу:
«Коли ти працюєш у такому полі багато років, ти все одно підсвідомо готуєшся до того, що одного разу в цьому автобусі, у відділку поліції чи навіть в ізоляторі опинишся і ти. Буквально після затримання нам почали приносити пакети з їжею. У мене тепер крекерів із запасом на місяць вперед. Нам несли їжу, предмети гігієни першої необхідності: рушники, зубні пасти, щітки. Мені вчора не було ані страшно, ані тривожно, бо мене з усіх боків оточувала ця турбота. Я знала, що б у мене не було, хай, можливо, навіть адміністративний арешт, навіть там я відчуватиму ось цю величезну підтримку, за яку я вдячна людям. А мама, як найближча людина, попіклувалася і, про всяк випадок поклала для мене одяг і капці, якщо мені доведеться лишитися в ізоляторі».
Пізніше Лутфіє уточнила, що капці були рожевими, а мама дуже хвилювалася за доньку.
Суд у справі Нарімана Джеляла і братів Ахтемових, на який і приїхали затримані люди, в результаті, не закінчився 27 липня. Продовження розгляду апеляції на вирок перенесли на 28 липня. В результаті, ухваливши рішення залишити вирок Наріману, Асану та Азізу в силі, обтяживши його тим, що перші три роки відбувати покарання вони будуть у в’язниці, а не в колонії суворого режиму.
Олександра Єфименко для Громаського радіо
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS