Авдіївському коксохіму — 60 років: війна і найбільше коксохімічне підприємство у Європі

«АКХЗ видав перший кокс у 1963 році», — сказано на пам’ятному камені при вході до центральної вулиці Авдіївського коксохімічного заводу. І ця видача відбулась саме 30 листопада. Відтак завод офіційно був введений в експлуатацію.

Авдіївський коксохім — це 325 гектарів площі, тисячі працівників і понад 30 видів продукції, основний з яких — доменний кокс. Майже вся продукція підприємства постачалась на українські металургійні підприємства, які використовують кокс для виплавки чавуну.

З початком АТО та окупації росіянами українських земель завод не раз потерпав від ворожих атак. У періоди масивних обстрілів там навіть облаштовували спеціальні приміщення та сховища, де працівники могли і жили разом з родинами. Так Авдіївський коксохім залишався чи не єдиним місцем у місті, де постійно було опалення, вода, світло, можна було приготувати їжу.

Загалом Авдіївський коксохімічний завод був містоутворювальним підприємством, від роботи якого залежало життя самої Авдіївки.

Але так було раніше, принаймні до повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

З травня 2022 року АКХЗ перебуває в режимі холодної консервації. Значну частину обладнання і транспорту вивезли. Теж саме стосувалось працівників та працівниць заводу — людей евакуйовували. Однак до жовтня 2023 року, за даними пресслужби Групи Метінвест, на підприємстві залишалися близько 200 спеціалістів заводу разом із в.о. генерального директора Юрієм Кциненком:

“Вони ремонтували обладнання, пошкоджене ворожими снарядами, тушили пожежі після атак та й загалом підтримували підприємство”.

Останніх 16 співробітників заводу, які забезпечували його консервацію, вивезли 7 листопада.

“Щодо інформації по ситуації на підприємстві, то зараз ми не можемо її коментувати через активізацію бойових дій довкола Авдіївки”, — пояснюють у пресслужбі Групи Метінвест.

Однак у сховищах підприємства залишаються цивільні, мова про щонайменше 15 людей. Принаймні частина з них вже майже два роки ховається на заводі.

Українське законодавство не передбачає можливостей для примусової евакуації дорослого населення.

Та Авдіївський коксохім не є безпечним позаяк розташований на шляху російських окупантів до Авдіївки і є проміжною метою їхнього наступу.  За даними аналітиків команди DeepState, з 10 жовтня 2023 року російські війська наблизились до заводу приблизно на 2 км, наразі від їхніх позицій до приміщень підприємства залишається близько кілометра.

За словами очільника Авдіївської МВА Віталія Барабаша, зараз окупанти обстрілюють Авдіївський коксохімічний завод запалювальними снарядами, намагаючись його підпалити:

«Окупанти отримали команду захопити населений пункт за будь-яку ціну. Саме тому вони намагаються захопити промислову зону, оскільки це пряма дорога в місто».

У січні 2019-го фотограф, засновник незалежного репортерського медіа Donbas Frontliner Андрій Дубчак робив фоторепортаж з Авдіївського коксохіму. Пригадує, що станом на той час підприємство складалось з радянського обладнання, але працюючого:

«З нового на той момент була система очистки викидів у повітря, яку поставив ДТЕК. І це була частинка сучасних технологій на фоні радянського чорного металу. Але все ж його викиди були потужними. Ми були там взимку і якраз, пам’ятаю, пішов вночі сніг і вранці, коли ми знімали, він вже був чорним від сажі й кіптяви.

Крім того, на величезному териконі на підвалинах коксохіму, як казали експерти, присутня чи не вся «таблиця Менделєєва». Зрозуміло, що це було величезне виробництво, а в радянському союзі ніхто не думав про екологію, тому звісно завод забруднював». 

Основну частину працівників підприємства складали авдіївці та жителі навколишніх сіл і містечок.

Якщо пошукати у мережі фото з території заводу, то видно, що дійсно все покрите чорною кіптявою.

«На заводі було багато печей, де коксували вугілля, де воно горіло. Тоді його звідти діставали, воно остигало. всі робітники були замурзані, чорні і весь завод виглядав дуже чорним і замурзаним», — пригадує Андрій Дубчак.

Парадокс Авдіївського коксохіму у тому, що оскільки це містоутворювальне підприємство, то добро через те, що люди мали, де працювати, вживалось зі злом від впливу заводу на навколишнє середовище.

«До початку війни, до 2014 року працювати на завод, думаю, їздили і багато людей з Донецька, бо тоді між містами була дуже кісна така траса. Тепер зрозуміло, що нема ні заводу, ні міста і фактично Авдіївка перестає існувати», — каже фотограф.

Нещодавно Сили оборони України показали, як зараз виглядає Авдіївський коксохімічний завод, який, як і саму Авдіївку, окупанти обстрілюють безупинно.

Авдіївський коксохімічний завод входить до групи «Метінвест», головним акціонером якого є Рінат Ахметов. Авдіївка має політичне значення для Росії, враховуючи її близькість до Донецька.

Зараз Авдіївський коксохім, який також має стратегічне значення для оборони міста, повністю перебуває під контролем українських Сил.

Наразі в Україні продовжують виробляти кокс «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Запоріжкокс», «Южкокс» та «Каметсталь», але в обмежених обсягах.