13 депутатів на 5 сіл: деякі прифронтові села Луганщини 10 років без місцевих виборів
Прифронтове Валуйське, на відміну від більшості українських міст та селищ, не майорить передвиборчими гаслами «побудуємо, переможемо, відновимо». Цьогоріч проводити вибори ЦВК тут не дозволила з міркувань безпеки. Останній раз бюлетень з прізвищами кандидатів в місцеві ради жителі тримали у руках у 2010 році. Однак на президентських та парламентських виборах минулого року змогли віддати свій голос.
Олена Філатова тут живе постійно. Не виїздила навіть у 2014 році в розпал бойових дій. Каже, чимало людей поїхали, бо роботи майже немає. Діяльність місцевих депутатів також в око не впадає.
«Чесно кажучи, секретарка сидить у сільраді. Останній раз, я чула, вона візувала якісь документи минулого року, позаминулого. А депутатів у нас немає, чесно вам кажу».
Секретарка Валуйської сільради — Тетяна Ольшевська. Вона ж і тимчасово виконує обов’язки голови. Валуйська сільрада, розповідає пані Тетяна, до початку бойових дій була найбільшою в Україні. Тут нараховували 10 тисяч жителів з 5 сіл — Валуйське, Болотене, Макарове, Сизе та селища Вільхове. Наразі залишилось 8 з половиною тисяч людей. У 2010 році до сільради обрали 30 депутатів. Наразі на сесії приходять 13, каже Тетяна Ольшевська.
«З 2010 року та до сьогодні у нас 1 депутат помер, 6 депутатів склали повноваження, 10 виїхали у невідомому напрямку».
Депутати перерозподілили між собою округи, працюють з потрійним навантаженням, каже Ольшевська.
«Депутати виконують свої обов’язки, пишуть акти з будь-яких питань. Опікуємось наданням допомоги через фонди, і субсидіями. Виїздили на місця до будинків, що постраждали від обстрілів».
Голова Станично-Луганської райдержадміністрації Юрій Золкін каже, що схожа ситуація чи не в усіх селах і селищах району.
«У більшості сільських та селищних рад вибори відбулись ще у 2010 році. У нас минулого року відбулися вибори лише у дві об’єднані територіальні громади: Великочернігівську та Красноталівську. Це маленькі громади. Вони за рішенням Кабміну включені до складу інших ОТГ. Вони теж чекали вибори восени. Але виборів у нас немає».
Юрій Золкін сподівається, що в межах майбутніх ОТГ створять військово-цивільні адміністрації, які візьмуть на себе всі повноваження. Адже через відсутність виборів і у 2020 році виникають питання щодо подальшої життєдіяльності району.
«Державний бюджет України на 2021 рік вже передбачає окреме фінансування для Станично-Луганської селищної ради як для об’єднаної територіальної громади і виконання нею всіх функцій, включно з медициною, культурою, соціальним захистом. А також для Широківської та Нижнетеплівської. Сподіваюсь, що це питання також буде врегульоване», — каже Юрій Золкін.
Проєкт «Закону про внесення змін до деяких законів України щодо утворення військово-цивільних адміністрацій», що має врегулювати ці питання, наразі готується до другого читання. Він передбачає: військово-цивільні адміністрації об’єднаних територіальних громад можуть бути утворені, якщо Центральна виборча комісія вирішить, що підготовка та проведення місцевих виборів на цих окремих територіях неможлива.
Більше передвиборчих підсумків слухайте тут.
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо: