13-й розрив міномета «Молот»: що сталося

Вкотре від розриву міномета «Молот» постраждали українські військовослужбовці. Цього разу — у зоні проведення операції Об’єднаних сил.

Інформація про черговий вибух міномета «Молот» з’явилася вранці 25 вересня. Хоча сталася подія за два дні до цього. Журналістка проекту «Медійна ініціатива за права людини» Ольга Решитилова повідомила у Facebook, що в результаті розриву «Молота» троє військовослужбовців дістали поранення.

Водночас речник прес-центру об’єднаних сил Олексій Тригуб повідомив Громадському радіо, що постраждалих не троє, а двоє.

Пізніше в штабі операції Об’єднаних сил офіційно заявили: двоє військових дістали поранення, коли із міномета «Молот» вели «вогонь у відповідь». Кажуть, що розрив стався нібито в каналі ствола міномета. 

Ймовірною причиною розриву штаб називав «неправильну підготовку боєприпаса до стрільби, в тому числі, недотримання правил його зберігання».

Це уже тринадцятий випадок розриву міномета «Молот», в результаті якого страждають військові, каже військовий експерт Олег Жданов.

«Головна проблема в тому, що у нас немає в країні виробничої бази та технологій для виробництва артилерійських стволів. І в цьому мінометі новим є тільки ствол і лафет (станок артилерійської системи, на якому закріплюється ствол — ред.). Все решта — ударно-спусковий механізм, опорна плита, запобіжник подвійного заряджання, приціл цього міномета — залишилось від старого міномета ПМ 38», — каже Жданов.

Саме із новим стволом та лафетом, за його словами, виникають проблеми.

«То лафет тріскає де попало, то ствол відриває. Його навіть не розриває, а відриває. Тому тут дві проблеми можуть бути: або якість сталі. До речі вони дуже не хочуть розкривати, де вони взяли цю сталь. І другий момент — ствол міномета ПМ 38 вироблений методом гарячої ковки. І я не чув, щоб у нас були такі преси, які б могли виконати таку операцію на заводі «Маяк», — каже Жданов.

Військовий експерт вважає, що ймовірна причина частих розривів мінометів – у порушенні технологій виробництва та використанні неякісної сталі.

Прес-служба концерну «Укроборонпром», куди входить завод-виробник міномета «Маяк», відмовилася коментувати ситуацію Громадському радіо. Раніше підприємство заявляло, що низка випробувань довела, що ствол та інші частини міномета відповідають усім нормам.  

Востаннє в результаті розриву «Молота», яке сталося на Рівненському полігоні у липні цього року,  троє військових загинули і дев’ятеро отримали поранення. Після цього президент Петро Порошенко заборонив Збройним силам використовувати міномет на навчаннях, допоки не проведуть розслідування та всі експертизи.

На запитання, чи використання 120-міліметрового міномета у зоні бойових дій не порушує Мінські домовленості, речник Міноборони Дмитро Гуцуляк відповідає – можна вести «адекватний вогонь у відповідь».

«За рішенням командира, військовослужбовці, які входять до складу Об’єднаних сил, мають право на адекватну відповідь. Ми не будемо мовчати і терпіти обстріли, якщо ведеться прицільний вогонь із боку російських окупаційних військ. Тому, з метою збереження життя особового складу, військові ОС мають повне право, за рішенням командира, дати адекватну відповідь із тих зразків озброєння, яке вони мають у розпорядженні», — сказав Гуцуляк.

Військовий експерт Олег Жданов погоджується із заявою.

«Я би не сказав, що вони порушили Мінські домовленості, тому що, згідно з рішенням президента, як головнокомадувача, ми залишаємо за собою право відкривати вогонь у відповідь, коли безпосередньо існує загроза життю», — сказав експерт.

Однак перший заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ Александр Хуг раніше заявляв, що будь-яке відкриття вогню у відповідь є теж порушенням домовленості про режим тиші на Донбасі.

Наразі через інцидент на Донбасі, який стався 23 вересня, відкрили кримінальне провадження за статтею «Порушення правил поводження зі зброєю». Саме такі попередні висновки зробили після опитування поранених військових, зазначає штаб Об’єднаних сил.  

Разом із тим поки немає результатів розслідування щодо вибуху «Молота» в Рівному. Як розповіла Громадському радіо речниця військової прокуратури західного регіону Юлія Галущак, вони мають з’явитися на початку жовтня. 

Читайте також: Що відомо про міномет «Молот», який спричинив до десяти смертей за роки експлуатації