У воді Тері Сачаван долає хвилі та наслідки травми. 15 років тому — у ранок після Різдва — стався землетрус магнітудою у 9,1 балів.
Хвилі заввишки подекуди сягали 30 метрів накрили узбережжя Індонезії, Шрі-Ланки, Індії, Таїланду та дев’яти інших країн, пише France24.
Серфер Тері Сачаван каже, що страху перед водою вже нема: «Ми більше не думаємо про воду, як про те, що нас знищило. Насправді, тепер хвилі — наші друзі»
У 2004 році цунамі забрало життя 230 тисяч мешканців цих країн. Половина з них зникла в індонезійській провінції Ачех, доля багатьох людей досі невідома.
«Я досі молюся і сподіваюсь, що моєю родиною все добре. Якщо вони справді померли, я сподіваюсь, вони на небі. Я прошу про це щодня. Але якщо вони вижили, я б хотів знову їх побачити», — говорить місцевий житель.
За ці 15 років провінцію потроху відбудували — на місці зруйнованого житла тепер стоять понад 25 тисяч житлових, комерційних, державних та шкільних будівель. Попри біль і спогади, люди не збираються переїжджати.
«Я не поїду цього села. Люди питають мене, чому? Але мені боліло б сильніше, якби я переїхав далі від моря. Попри те, що було зруйновано пів села, я все одно живу тут», — говорить місцевий житель.
Тодішній генеральний секретар ООН Кофі Аннан заявив, що на реконструкцію потрібно до 10 років. Уряди та неурядові організації побоювалися, що з часом список загиблих може подвоїтися унаслідок хвороб. За кількістю жертв землетрус став одним з десяти найбільш руйнівних в історії.