facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Як СРСР та Третій Рейх співпрацювали перед Другою світовою?

1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 5 хв

22 вересня 1939 року відбувся спільний військовий парад Червоної армії і Вермахту. Як і коли починалася співпраця Радянського Союзу та Третього Рейху перед Другою світовою війною? На цю тему в програмі «Ранкова хвиля» ведучі Громадського радіо Василь Шандро та Валерія Широкова поговорили з істориком Володимиром Сергійчуком.

Військовий парад Червоної армії і Вермахту

— Я думаю, що це підбиття підсумків розгрому Польщі. Це те, про що домовилися між собою Гітлер і Сталін, про що було підписано так званий пакт Молотова — Ріббентропа 23 серпня 1939 року у Кремлі. Цим самим союзники показували всьому світові, що вони виконали свою місію і мирно розходяться. Чому саме у Бересті відбувся парад? Справа у тому, що додатковою таємною угодою до пакту Молотова — Ріббентропа було сказано, що розподіл сфер впливу в Європі від Чорного до Білого морів іде по лінії Дунай — Прут — Карпатський хребет — річка Сян — Вісла, далі за Варшаву, і кордон повертав на північ через Західний Буг до північного кордону Литви. Литва — Гітлеру, Латвія, Естонія і Фінляндія — Радянському Союзу. Згідно з цією домовленістю кожна сторона з початком гітлерівського наступу на Польщу повинна була забрати свою частину.

Наскільки великою була співпраця

— Вона почалася ще з Рапалльського договору у 1922 році. Коли Німеччина як переможена в Першій світовій війні була фактично ізольована на міжнародній арені, коли велика Антанта загнала її у глухий кут, першою, хто подав руку допомоги переможеній Німеччині, була Радянська Росія. Вже тоді було підписано договір про співпрацю, зокрема і таємні додатки, в яких передбачалося, що Німеччина буде мати можливість за допомогою Радянського Союзу продовжувати творити власне озброєння, яке, можливо, буде вироблятися в інших країнах, але випробовуватися в Радянському Союзі. У Берліні було танкове бюро. Виготовлялися деталі або навіть складалися певні агрегати в сусідніх країнах, а потім все це перевозилося до Радянського Союзу і випробовувалося на радянських танкових полігонах.

Володимир Сергійчук/ Фото: Громадське радіо

Брест належав до міжвоєнної Польщі, хоча Берестейщина — етнічна територія українського народу. Яким чином Червона армія опинилася у Бресті? У тому секретному додатку було визначено, що по Віслу Гітлер все віддає Радянському Союзові. З одного боку, для українців це було вигідно, бо до етнічно українського масиву мали повернутися Надсяння, Холмщина, Підляшшя, Берестейщина, Волинь, Галичина. З іншого боку, Радянський Союз порушив міжнародне право, тому що він здійснив агресію проти польської держави.

Чому Радянський Союз не виступив проти Польщі, як Гітлер 1-го вересня? Тут була продумана комбінація: нехай Гітлер буде агресором, а ми будемо миротворцями, чекаємо того часу, коли польський уряд зникне з території, а тоді кажемо, що у Польщі немає уряду, у Польщі анархія, та йдемо визволяти братів-українців, братів-білорусів.

Радянський Союз, я думаю, був вимушений «засвітитися» на цьому параді, тому що в той час волю диктував Гітлер, йому це було важливо, а Радянський Союз, можливо, не продумав до кінця наслідки цієї акції.

«Кожен думав, що обдурить іншого»

— Микита Сергійович Хрущов як Перший секретар ЦК КП(б)У та водночас член військової ради українського фронту іде до Вісли. На Холмщині, на території сучасної Польщі, де суцільні українські поселення, заїжджає до своїх тестя і тещі, бо його дружина з Холмщини, і каже, що тут буде Радянська Україна. І пішов до Вісли. Але через два дні, коли Сталін зі своїми генералами побачив, що йому не вигідно, щоб Литва була в склад гітлерівської Німеччини, вирішив помінятися територіями. Він запропонував Гітлеру, і той відгукнувся, тому що кожен думав, що обдурить іншого. Тоді Хрущов повертається, заїжджає до тестя і тещі і каже: вибачте, тут уже буде гітлерівська Німеччина, ось вам машина, 10 людей і дозвіл на проїзд, будете жити під Києвом.

28 вересня 1939 року був підписаний Договір про дружбу та кордон між СРСР та Німеччиною. Тепер кордон приблизно такий, як сьогодні між Україною та Польщею.

Німеччина у період з 1939 по 22 червня 1941 року не називалася ворожою країною в радянських ЗМІ чи на зібраннях. Я дивився протоколи пленумів райкомів партії, прикордонних до Німеччини, до нинішньої Польщі. Якщо навіть виникали критичні питання стосовно Німеччини, то говорили «сусідньої країни».

Фрагмент параду/https://uk.wikipedia.org

Коли Гітлер з 1-го вересня воював з Польщею, Радянський Союз до 17 вересня готував проект радянізації.

Як в Росії розповідають про цей парад

— Наскільки я пам’ятаю літературу, спочатку Горбачов казав, що немає пакту Молотова — Ріббентропа, немає документів, потім документи знайшлися. На початках розвалу Радянського Союзу, коли почали творитися самостійна Росія, самостійна Україна та інші держави, російська історіографія чітко вказувала на цю співпрацю, надрукувала велику кількість документів. Сам пакт Молотова — Ріббентропа ми взяли з російського державного архіву. В період Бориса Єльцина російська історична наука зробила дуже багато для оприлюднення правди, хоча вже тоді в інших моментах вона почала догоджати політичним настроям (солідні вчені почали казати, що Севастополь не передавався).

Говорилося і про парад перемоги в Москві 24 червня 1945 року, на якому кидали до стін Кремля російські триколори — сьогоднішній державний прапор Росії. Чому? Бо це прапор Власівської армії — антирадянського формування, яке воювало на боці Гітлера.

Аудіоверсію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

Поділитися

Може бути цікаво

Глава Пентагону розкрив вміст пакету військової допомоги на $6 млрд

Глава Пентагону розкрив вміст пакету військової допомоги на $6 млрд

9 год тому
Польща планує врегулювати питання прихистку українців з урахуванням нових реалій

Польща планує врегулювати питання прихистку українців з урахуванням нових реалій

9 год тому
Зеленський на «Рамштайні» озвучив основні потреби Сил оборони України

Зеленський на «Рамштайні» озвучив основні потреби Сил оборони України

10 год тому
Ігор Рейтерович: Рейтинги покажуть, як суспільство сприйняло рішення обмежити консульські послуги

Ігор Рейтерович: Рейтинги покажуть, як суспільство сприйняло рішення обмежити консульські послуги

10 год тому