Про це в рамах програми «Звільніть наших рідних» ми запитали в міністра закордонних справ Дмитра Кулеби. До розмови також підключилася дружина політв’язня Геннадія Лемешка – Ірина, яка брала участь у розмові та розповіла про те, в яких умовах зараз утримується Геннадій Лемешко на території РФ.
Не так давно в інтерв’ю «Радіо Свобода» міністр МЗС Дмитро Кулеба заявив, що переконаний, що, попри епідемію COVID-19, питання обміну утримуваними особами і питання звільнення кримчан із російських в’язниць залишиться актуальним.
Ігор Котелянець: Родичам політв’язнів вже дуже хочеться почути хоч про якусь перспективу звільнення. Ми очікували, що звільнення політичних в’язнів відбудеться в березні. Звучали заяви від команди президента, але цього не відбулося. Чи маєте ви інформацію, що відбувається зараз?
Дмитро Кулеба: Я думаю, ви прекрасно знаєте, наскільки складно домовлятися з Російською Федерацією конкретно з приводу звільнення в’язнів. Хоча ми постійно тримаємо це питання в пріоритеті, але кожна домовленість дається дуже великою кров’ю.
Зараз Росія продовжує утримувати близько 100 громадян України за політичними мотивами, і туди входять громадяни, які перебувають як на території Росії, так і на території окупованого Криму. В цю сотню ми включаємо також людей, які фізично не перебувають за гратами, але знаходяться на підписці про невиїзд або під домашнім арештом.
Ми стежимо за долею наших громадян, намагаємося в межах наших можливостей впливати та допомагати їм. На початку квітня в нас був абсолютно ганебний випадок в Олегом Приходьком, тобто те, як до нього ставилися – це відверте знущання: його 16 годин етапували з Криму в Краснодар в спеціальній камері, яка називається «стакан» – 50 на 70 см. Тому ми намагаємося допомагати, але, скажу відверто, мати справу з Росією в цьому питанні надзвичайно важко.
Ірина Лемешко: Чи йдуть взагалі переговори щодо обміну між Україною та Росією щодо звільнення політв’язнів?
Дмитро Кулеба: Йдуть. Є два блоки. Перший блок – це те, що обговорюється в Тристоронній контактній групі, і ці обміни відбуваються. Найскладніша група – кримська, адже ви знаєте російську позицію щодо Криму, яку ми не визнаємо категорично.
Я півтора місяці очолюю МЗС і мені регулярно доповідають про ситуацію з нашими в’язнями. Зараз реально те, що ми можемо робити, це підтримувати юридичний захист, продовжувати договори з адвокатами, щоб вони захищали наших громадян. Вести регулярний діалог з Росією з цього приводу не вдається. Але я 30 квітня під час розмови міністрів закордонних справ у Нормандському форматі планую порушити питання наших в’язнів під час розмови з Сергієм Лавровим.
Ірина Лемешко: Тобто конкретну відповідь ви будете знати після цієї розмови?
Дмитро Кулеба: Я думаю, що Лавров не дасть мені конкретної відповіді.
Ірина Лемешко: Виходить, що процес заморожений і про обмін в Криму і Росії говорити навіть не варто?
Дмитро Кулеба: Я категорично проти терміну «заморожений». Навіть якщо я десять разів щось скажу і десять разів почую тишу Лаврова у відповідь, я все одно буду говорити це в одинадцятий і дванадцятий раз. Тому що це наша задача. Замороженим процес буде тоді, коли ми припинимо про це говорити, а ми не припинимо.
Ірина Лемешко: Деякі родичі українських політв’язнів говорять про те, що МЗС досі не продовжило угоди з адвокатами, і вони не можуть приїхати до наших хлопців у Росію.
Дмитро Кулеба: За моєю інформацією, мої підлеглі не припиняли угоди та оплату послуг адвокатів. Більше того, в нас нещодавно був запит з генерального консульства в Ростові-на-Дону щодо підписання нових договорів про захист прав наших громадян, які до цього не отримували таку допомогу. Завтра я предметніше розберуся, і якщо побачу якісь проблеми з якимись договорами, доручу пришвидшити їх вирішення.
Ірина Лемешко: Хто саме займається перемовинами з Росією? Чи це сам Володимир Зеленський телефонує Путіну і просить по обмін, чи цим займаються якісь профільні міністерства?
Дмитро Кулеба: Всі займаються перемовинами з Росією з приводу звільнення політв’язнів. Я розумію, що ви хочете отримати всю інформацію одразу, я розумію ваш біль, але я не можу послаблювати нашу власну позицію. Дивіться, яка ситуація з росіянами: кожного разу, коли ми видаємо якусь додаткову інформацію публічно, вони потім це використовують проти нас і затягують усі процеси, надувають щоки, що ми щось сказали публічно. Тому я вас запевняю – ми цим займаємося.
Ігор Котелянець: Зараз родичам варто чогось чекати чи не варто? Ситуація в тому, що багато разів давалися певні орієнтири та строки, люди чекали, а сподівання не справджувалися, а це великий біль. Що ви зараз порадите робити родичам? Можливо, не думати про звільнення, поки не закінчиться карантин?
Дмитро Кулеба: Ви ставите мене в етично некоректну ситуацію, тому що я не маю права ані позбавляти людей надії, ані надавати їм оманливу надію. Я можу як міністр запевнити, що я цим питанням опікуюсь, і кожну можливість для звільнення моїх співгромадян буду використовувати.
Ігор Котелянець: Зараз ситуація полягає у тому, що родичам політв’язнів немає з ким комунікувати з цього запитання. Дякую вам, що ви погодилися на цю розмову, але після цього ефіру родичі будуть його обговорювати і казати, що знову не було ніякої конкретики. Тобто нам потрібно на щось розраховувати чи ні? Я особисто не можу зрозуміти наразі, чи є якийсь успіх у цих перемовинах.
Дмитро Кулеба: Я, по-моєму, конкретно висловився з усіх попередніх питань: ви запитали мене конкретно про договори, я відповів і пообіцяв додатково з’ясувати проблему і вирішити; я сказав, що буду порушувати питання обміну під час розмови із Сергієм Лавровим. Коли ви кажете – дайте людям надію, я не маю морального права ні позбавляти їх надії, ні давати її. Я можу дуже конкретно запевнити людей, що я цим питанням займаюся. Ви самі відзначили, що вам особливо немає з ким поговорити, а я спокійно прийшов до вас, щоб говорити, і давати ті відповіді, які я можу давати. Я завжди будуть відкритим для такого спілкування.
Ігор Котелянець: Наскільки пандемія вплинула на хід переговорів про звільнення?
Дмитро Кулеба: Пандемія вплинула на все, зокрема на хід переговорів. За нашою інформацією, на окупованих територіях і в самій Росії дуже складна ситуація з пандемією коронавірусу, і багато їхніх уваги і ресурсів спрямовується на подолання цієї проблеми.
Ігор Котелянець: Пані Ірино, чи ви прояснили для себе ситуацію з обміном?
Ірина Лемешко: Думала, що буде якась конкретніша відповідь від МЗС, але, на жаль, нічого нового я на даний час не почула. Лише можу сказати, що якщо дійсно буде розмова в Нормандській зустрічі і буде конкретика, тоді, можливо, буде якась надія. А зараз важко щось казати.
Ігор Котелянець: Як зараз ситуація з пандемією впиває на утримання вашого чоловіка Геннадія?
Ірина Лемешко: Зараз він знаходиться в колонії Ставропольського краю. Коли я останній раз спілкувалася з чоловіком, він розповідав, що колонію закрили на карантин. Тобто в’їзд адвокатів, консулів або відвідувачів повністю заблоковано. Він розповідав, що там дуже багато людей хворіли на грип, на пневмонію, але ніхто точно не знав, чи це був COVID-19, чи звичайна застуда, тому що ніхто не тестував в’язнів.
Щодо самого стану чоловіка, то в нього були певні проблеми зі здоров’ям, особливо проблеми зі шкірою, але після розголосу ЗМІ медики почали допомагати. Проте цього недостатньо, адже лікування симптоматичне, а він потребує лікування в стаціонарі. На даний час це неможливо через карантин.
Щодо умов утримання, то вони не змінилися – води в приміщенні немає, туалет на вулиці, їжа жахлива.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.
Програма виходить за підтримки Посольства США в Україні. Думки учасників програми можуть не збігатися з офіційною позицією Посольства США