300 солонців та 30 годівниць: як лісівники на Черкащині взимку підгодовують диких тварин
У лісах на Черкащині підгодовують диких тварин. Щоб кабани, козулі, зайці не голодували та не шукали їжу у сусідів, в угіддях області встановили годівельні пункти. Цього року для місцевих диких тварин запаслися тонами кормів.
Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті
Кількість кормів, яких потребують взимку лісові тварини, залежить від погодних умов, переважно від товщини снігу. І хоч цього року його випало мало, годівельні майданчики та лісові годівниці не були порожніми, розповідає мисливствознавець Смілянського лісгоспу Костянтин Костенко.
«Підгодівля обмежує міграцію тварин і вони залишаються у нас, в наших угіддях, приводять потомство тоді у нас в угіддях».
У лісах Смілянського лісогосподарства 18 годівельних навісів, де тварина може перечекати негоду та поїсти. Є ще 50 годівельних майданчиків. З року в рік локації незмінні: далеко від доріг та людського ока. Дорослі тварини знають туди дорогу, приводять до них малечу, каже Костянтин Костенко.
«Це комплексний майданчик такий: навіс, там сіно, зерно, гіллячковий корм. Цього року ми заготовили 3,5 тони сіна, 1,8 тисяч гіллячкових віників, 6,5 тон зерна та зерновідходів. Для того поголів’я, що є в лісі, цього більш, ніж достатньо».
До всього для малечі на майданчиках є спеціальні годівнички, невеликі за розміром клітки, куди не може увійти доросла тварина. Основними відвідувачами лісових їдалень є кабани, козулі, лосі, олені, куріпки та фазани. У пошуках мишей сюди також приходять єноти та лисиці. У місцевих угіддях є зайці, але до годівничок вони цієї зими майже не приходили, не було такої потреби. Їх, вгодованих, бачили та знімали на відео у місцевих лісах.
«Зимова підгодівля триває у середньому 100 днів».
Про смакові уподобання тварин розповідає Володимир Рибалка, головний мисливствознавець області. Для таких тварин, як олень, козуля, лось, заготовляють сіно, силос. А також віники з листяних порід дерев, які замочують в солі, висушують і вони лежать до зими.
«Узимку їх вивішують в угіддях. Олені, козулі та лосі їх дуже люблять. Основним харчовим ресурсом, що його заготовляють мисливці, є зерно та зерновідходи. Це овес, ячмінь, пшениця, основне — це кукурудза у качанах. Кукурудзу їдять абсолютно усі звірі, які я перерахував. Це й олень, і козуля, і кабан, і заєць, і куріпка, любить і фазан».
До всього для оленячих заготовляють коренеплоди: картоплю та буряк. Протягом усього року для тварин залишають сіль, яка є мінеральним підживленням. З 10 січня у лісах Черкащини почався облік диких тварин. За попередньою інформацією, вони перезимували добре: у теплі, ситі, а дехто чекає на потомство.
На території лісгоспу мешкають чимало видів лісових мешканців, серед яких можна зустріти кабана, козулю, зайця. Саме ці тварини потребують допомоги у важкий зимовий час. Щоб допомогти тваринам подолати суворі погодні умови, смілянські лісівники заготовили 3500 кг сіна, 1800 віників, 6500 кг зерна та зерновідходів.
Нині зима прийшла до нас зі снігом та морозом, лісовим мешканцям надзвичайно важко добути собі їжу. Тому у цей особливий період лісівники постійно дбають про повноцінний раціон тварин, аби вони почувалися комфортно. А також розкладають гіллячковий корм, сіль у солонці та сиплють зерновідходи.
Як розповів головний мисливствознавець ДП «Смілянський лісгосп» Костянтин Костенко, у лісових масивах діють близько 50 годівельних майданчиків, близько 300 солонців та 30 годівниць, облаштовано 18 годівельних навісів, де тварини можуть заховатися від негоди.
Мирослава Білецька, Черкаси, Громадське радіо
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
