Будівельні матеріали з глини, соломи та коров’яку, конопляний чай та сертифіковані органічні овочі. На десятому Всеукраїнському ярмарку органічних продуктів можна не лише побачити, а і торкнутися, і скуштувати, і понюхати.
Від уже своєрідних гігантів зеленого ринку до представників домашнього виробництва — сьогодні на Контрактовій площі у Києві зібралися кілька десятків виробників органічних продуктів.
Перший прилавок з овочами. Мінімум пестицидів, синтетичних мінеральних добрив, натомість — бактеріальні. Так вирощує помідори, картоплю, баклажани фермер з села Велика Мотовилівка Київської області Олексій Жигадло.
«На жаль, сучасне сільське господарство передбачає те, що незалежно чи це велике господарство, чи приватна особа, всі використовують певні засоби захисту рослин, мінеральні добрива і це погано позначається на здоров’ї тих, хто це споживає», — розповідає фермер.
Ідея вирощувати органічні овочі прийшла до подружжя Жигадло тоді, коли вони зрозуміли, що хочуть годувати своїх дітей їжею, яка не шкодитиме їхньому здоров’ю. Маленький сімейний бізнес має сертифікат Органік Стандарт (Orhanik Standart), еквівалентний регламенту ЄС.
«Все те, що має оцю приставку «органічне», проходить сертифікацію, — каже Олексій Жигадло. — Така світова практика. Певна організація небезкоштовно проводить інспекції, приїжджають комісії, які перевіряють усе».
Повз мед, молоко, органічну косметику, рухаємося до таблички з написом «Конопляний чай». Житомирський виробник «Зоря» перейшов до екологічно-орієнтованого виробництва у 2017 році, тоді вони отримали свій сертифікат Orhanik Standart, розповідає адміністративна директорка компанії та керівниця проекту з вирощування конопель Олена Ященко.
«Наша компанія взагалі створена 1929 року, тоді це був ще коглосп, — розповідає Олена Ященко. — І, звичайно, тоді ще питання про органіку ніде не стояло».
У 2018 компанія першою в Україні почала продавати у роздріб фасовані органічні коноплі. Згідно з українським законодавства дозволено вирощувати коноплю, вміст наркотичних речовин в якій не перевищує 0,08%. Розповідає Олена Ященко.
«Вирощування конопель в Україні регулюється двома інстанціями — Держлікслужба (Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, — ред.) та поліція. Для того, аби мати можливість вирощувати коноплі, потрібна ліцензія на вирощування, культивування конопель, а також квоти. Все це у нас є, ми повністю законно займаємося цією справою», — каже адміністративна директорка компанії та керівниця проекту з вирощування конопель.
Далі — пропонують занурювати долоні у висушені чебрець, м’яту та шовковицю. Кажуть, якщо змішати, краще відчувається запах. А в палатці поруч на сонці виблискують роги. Це — один із елементів органічних будівельних матеріалів.
Саме такі використовує Сергій Боженко, творець еко-будинку «Автономна родова садиба» на Житомирщині.
«Весь будівельний процес — це соломорізка, розчинозмішувач, купа глини, купа соломи або костриці та пара відер коров’яку, — розповідає Сергій Боженко. — Ну, і плюс біодинаміка. Там взагалі стаканчик або стопочка треба».
Сергій Боженко і робить будівельні матеріали, і працює на об’єктах. Каже — їздить будувати на замовлення по всій Україні. Серед своїх головних досягнень називає патент на біодинамічний препарат.
«Біодинамічний препарат — це роговий кварц. Які його якості? Він притягує на себе світло. А якщо світло, значить тепло. Значить буде сухо», — розповідає винахідник.
А поруч з невеличким бізнесом Сергія Боженка, знаходимо велику компанію-виробника біогумусу. На стенді — скляні контейнери з ґрунтом та добривами на основі азоту, фосфору та калію. Михайло Бондаренко, технолог та керівник компанії «Забір’я» пояснює, в чому особливість біогумусу.
«Особливість в органічності. Тобто, використовується лише органічна сировина: гній, солома, торф. Все це переїдається червами, — розповідає Михайло Бондаренко. — На виході отримуємо копроліти черва, так званий біогумус, який дуже багатий на гумінові кислоти, фульвові кислоти, на всі мікро- та макроелементи, на позитивну біоту для усіх видів рослин».
«Забір’я» — уже не сімейний чи малий бізнес. Це — виробники, що поставляє і добрива і біомаси червів по усій Україні. Цьогоріч запустили ферму в Дніпрі та Узбекистані. А починав Михайло Бондаренко з компаньйоном Геннадієм Руденком у 2010 році.
«Взагалі це розробка з радянських часів, — ділиться історією технолог. — Коли в 1991-ому році розпався Радянський Союз розробка біогумусу припинилася. І наші не дуже добросовісні аграрії досить сильно «вбили» ґрунт селітрою, нітроамофоски та інших хімічних добрив. Через це колись найбагатший у світі український ґрунт зараз не дуже продуктивний. Хотілося показати людям правильний підхід до вирощування та добрив».