Я не хочу жити в банановій республіці, я хочу жити в Україні – Мішель Терещенко

Мером Глухова Мішель Терещенко став у 2015 році. Тоді нащадка відомого роду підтримали понад 66% виборців. Про свій намір піти з посади він повідомив 27 вересня, а сьогодні, 1 жовтня заявив про свій намір балотуватися на пост президента України.

Напередодні  цієї заяви Мішель Терещенко побував у студії Громадського радіо та поспілкувався з журналістами Любомиром Ференсом та Наталею Соколенко про те, чому він іде з посади, що і хто заважає працювати далі та чого, на думку Мішеля Терещенка, йому вдалося досягти на посаді мера.

– Історія вашої перемоги восени 2015 року дуже світла та оптимістична. Чому щось пішло не так?

– Три роки тому я отримав велику честь та задоволення бути обраним Глухівським міським головою. Без жодних сумнівів я кардинально змінив своє життя та залишив бізнес для відданого служіння глухівчанам та перетворення одного з найбільш обкрадених міст України на квітуче. Я вважаю, що ми перемогли. Ми демонстрували, що це можливо, що після Майдану такі міста, як Глухів, можуть жити гідно, по-новому й без корупції.

– Чого вам вдалося досягти?

– Ми перемогли на місцевому рівні, ми заповнили бюджет і дуже економили завдяки системі ProZorro. Закон України каже, що треба використовувати систему ProZorro для закупівель більше 200 тисяч гривень, а в Глухові є розпорядження міського голови й ми використовуємо систему для закупівель більше 5 000 гривень.

2015 року власний дохід міста, який ми можемо контролювати, був 32 мільйони гривень. Це смішно. Вже в 2017 році наш власний дохід був 94 мільйони гривень. Це гроші, які ми можемо використовувати там, де нам потрібно: для ремонту доріг, будівництва тротуарів, термоізоляції будівель і покращення життя у Глухові.

Але для цього нам потрібно, щоб депутати підтримували нас і давали можливість використовувати ці гроші.

– Йдеться про те, що депутати фізично приходять на сесію та голосують за те чи інше рішення, а мер своїм розпорядженням сам не може спрямувати гроші на якісь статті?

– Так. І це проблема. Це гроші глухівчан. Ми хочемо використовувати кожну копійку правильно й на благо міста. Але депутати використовують цей бюджет для політичних ігор. Вони приходять або не приходять на сесії, голосують або ні. А ми – повністю заручники депутатів. Якщо депутати погоджують наші проекти, ми можемо використовувати гроші правильно.

Наприклад, три дні тому в четвер у Глухові ми пропонували, я вважаю, дуже позитивні зміни щодо бюджету. Це приблизно 200 тисяч гривень для ОСББ; приблизно 800 тисяч гривень на парк Шевченка (в нас є центральний парк, де минулого року ми відкривали пам’ятник, але зараз треба робити нове освітлення, алеї); приблизно 700 тисяч гривень для нової спортивної платформи та стадіону, щоб наші спортсмени та діти могли використовувати стадіон взимку; це приблизно 300 тисяч гривень для водоканалу, адже нам критично важливо зробити ремонт; 40 тисяч гривень – це маленька, але дуже важлива сума на пандус для нашого героя АТО. І наші депутати не голосують.

– Чому?

– Політичні ігри. В мене була більшість у міській раді, тому що після виборів було 19 депутатів для коаліції і 15 колишніх регіоналів. У нас це «Воля народу», БПП і «Укроп»  – три партії, які проти нас, колишні члени «Партії регіонів».

У нас є народний депутат Андрій Деркач, який вважає, що Глухів – це його королівство. Він контролює весь апарат і всю бюджетну сферу вже 20 років. Будь-який директор школи, ректор університету, будь-які позиції для правоохоронних органів – це люди Деркача. Губернатор у Сумській області – це людина Деркача. Він захищає не інтереси президента, а інтерес Андрія Деркача. Я вважаю, президент не наївний, він все це знає, але він нічого не може зробити проти системи Деркача і цього кумівства.

Три роки тому, коли я починав працювати, парламентські вибори були далеко. Андрій Деркач думав, що француз, який нічого не знає про Україну, український менталітет, не зможе керувати містом нормально. Коли я починав працювати, 99,9% апарату міської ради було проти мене. Але ми керували містом нормально, за два роки, як я сказав, ми заповнили дуже гарний бюджет. Ми вирішили проблеми щодо того, як керувати містом. Ми почали перебудовувати тротуари, ремонтувати дороги, робити термоізоляцію будівель, багато інвестували в центральну районну лікарню. Глухівчани були задоволені – зараз підтримують ще більше, ніж 66%, які голосували на виборах.

– Ви сказали, що депутати ведуть політичні ігри. В чому вони полягають?

– Уже недалеко парламентські вибори. Андрію Деркачу треба готуватись до них, щоб виграти й отримати мандат як народний депутат Глухова. Поки глухівчани розуміють, що є альтернатива, що вони можуть жити гідно без Деркача, вони не голосуватимуть за нього. Деркачу було дуже важливо шукати шляхи для усунення мене від посади.

Я знаю, що за останні два роки проти мене порушено дев’ять кримінальних справ. Але вони не могли виграти на судах. Ми програли багато судів у Глухові, тому що був тиск Деркача, але в апеляції ми все виграли.

Що робити? Він почав купувати депутатів. На жаль, він зміг купити п’ять депутатів. Якщо в мене раніше було 19 депутатів, то залишилося 14. В нього було 15 – стало 20.

– Але для чого вам іти з посади? Ви можете продовжувати працювати далі, й Деркач буде втрачати свою популярність.

– Я можу. Але я не бажаю отримувати зарплатню й не давати результат. Я не можу сидіти  й нічого не робити. Якщо навколо мене буде хаос, тому що депутати не голосуватимуть за використання бюджету, це буде жахливо. Так було в Конотопі: депутати більше року не голосували, не було бюджету, це був хаос для міста.

– Ви сказали, що залишилось 14 депутатів. Однак на сесії глухівської міської ради 27 вересня було лише два депутати, а де ще 12?

– У Глухові ми зробили фантастичний експеримент демократії. Ми змінили п’ять депутатів. Коли наші активісти, люди, які підтримують нас, побачили саботаж і те, що було куплено депутатів (два депутати «Самопомочі й три депутати Партії простих людей), коли вони бачили, що ці депутати голосували проти мене, була оформлена ініціативна група. 60 людей організували збори й зібрали звернення для зміни п’яти депутатів-зрадників. І ми відкликали п’ять депутатів, відправили інформацію «Самопомочі» та Партії простих людей. Сергій Каплін і Андрій Садовий підтримують мене. Вони погодилися змінити депутатів, але зараз ми не можемо отримати нових.

– Чому?

– Тому що є корупція на рівні територіальної виборчої комісії, якій треба назвати нових депутатів. Але коли стало відомо про ситуацію, Деркач купив фракцію Радикальної партії в Глухові для зміни двох членів ТВК. Ми втратили більшість у ТВК і зараз не можемо отримати нових депутатів. Ми можемо подати в суд на ТВК, але ми вже знаємо про критичну ситуацію в Сумській області, де, на жаль, і прокурор, і губернатор повністю корумповані й працюють на Деркача.

Два тижні тому вони змінили сім суддів у Сумській області, із них три судді на суді показали, що наші рішення були правильними. Ми знаємо, якщо подамо в суд, чекатимемо на будь-яке рішення 3-5 місяців, тому що вони будуть переносити рішення, є ризик, що ми не зможемо отримати правильне рішення суду, тому що вони змінили суддів.

Ми зараз перед початком зими, до якої треба готувати місто, ми знаємо, що більшості в нас не буде 5-7 місяців. Плюс – кумівство Деркача вже почало тиснути на нових депутатів, які ще навіть не депутати.

– Як реагують правоохоронні органи? Адже ви говорите про серйозні обвинувачення.

– За останні три роки ми змінили трьох керівників поліції в Глухові. Останній прийшов три місяці тому, а до нього керівником був чистий бандит. Два роки я не міг потиснути йому руку, сказав, що ми не можемо співпрацювати з бандитами.

Нарешті його керівники теж зрозуміли, що він бандит і дали нам нового керівника поліції. П’ять кандидатів відмовилися, тому що не бажали служити в Глухові, бо є міський голова, який про все може писати на Фейсбуці. Нарешті в травні прийшов один нормальний керівник. Коли банда «Волі народу», Деркача організовували крадіжку піску, я особисто дзвонив у поліцію – він фіксував порушення. Коли хулігани з Московського патріархату продовжували знищувати автентичну пам’ятку архітектури національного значення в центрі міста, він фіксував порушення.

4 липня на День поліції я вирішив привітати поліцію. Я написав у Фейсбуці, що нарешті через три роки глухівський міський голова  дуже радий привітати поліцію, тому що ми почали будувати кредит довіри між глухівчанами та поліцією. Що вони зробили? Зняли його вже наступного тижня. Прийшов новий керівник поліції, який за останні два тижні реанімував шість кримінальних справ проти мене.

– Що далі? Ви будете повертатися до Франції чи продовжуєте вірити в Україну після всього, що відбулося?

– Я дуже радий зараз бути українцем. Ми будемо боротися. Тільки я зараз розумію, що проблеми в Глухові не вирішуються. Тому що це проблема регіонального, а особливо – національного рівня. Є корупція на рівні президента, Генпрокуратури, Адміністрації президента, тому в нас є всі ці проблеми. Ми демонстрували, що можемо жити без корупції, але це проблема для президента. Я думав, що він буде дуже радий і допомагатиме, але ні – вони направляють проти мене і поліцію, і прокуратуру, і зараз у Глухів прийшли 30 інспекторів КРУ.

Це боротьба. Якщо наступного року на виборах не буде зміни, ми житимемо в банановій республіці. Я не хочу жити в банановій республіці, я хочу жити в Україні – квітучій і європейській країні.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.