У Кремінній, що на Луганщині, в районі «Підвільхи» немає жодної виборчої дільниці. У день голосування жителі вимушені долати до п’яти кілометрів пішки або власним транспортом. Чому так сталося та що з цим можна зробити — читайте у матеріалі.
«Підвільхи» — віддалений район приватного сектору з єдиною невеликою продуктовою крамницею. Поруч малопомітна автобусна зупинка. Людей на вулиці небагато. 71-річний Григорій Іванович на велосипеді саме приїхав купити хліба. Нещодавно він овдовів, на хазяйстві залишився сам. Восени їхати на дільницю майже в самісінький центр міста не збирається.
«Дуже далеко. Іноді здоров’я бракує. Тиск, треба таблетку випити, полежати, бо погано», — каже пенсіонер.
Співробітниця місцевого лісгоспу Наталя Кравченко живе вулицею вище. Каже, на вибори з чоловіком ходить сумлінно. Торік працювала у дільничній комісії. Добиралися на власному авто:
«Оце старикам нічим добиратися. Звісно, далеко. Мої батьки коли живі були, їх туди не возили (автобусом — ред.). Це дуже накладно. Це добре, що ми були вдома, могли відвезти. Транспорт не в усіх є».
Рейсовий автобус, каже пані Наталя, в пригоді не стане:
«Ні, ну він ходить, зранку ходить. Чотири рейси зранку та ввечері. Автобуси ходять. Дякуємо й за це, що можна дістатися на роботу та з роботи. В суботу ходить до обіду, останній о пів на дванадцяту. А в неділю вихідний. Хлопцям треба відпочити».
Раніше місцева виборча дільниця була розташована в будівлі підприємства «Кремінська автоколона». Але у 2012 році встановили нові вимоги до приміщень дільничних виборчих комісій та приміщень для голосування. Приміщення для голосування навіть для малих дільниць (до 500 виборців) має бути площею не менше 50 квадратних метрів, також мають бути дві кімнати для роботи комісії (мінімум 50 та 20 квадратів відповідно). У «Підвільхах» такого немає.
«Дільниця, яка була раніше, мала десь 40 квадратних метрів. Там є ще бібліотека та фельдшерсько-акушерський пункт, але там така ж площа», — пояснює Кремінський міський голова Юрій Прокопенко.
Тепер люди мають їздити на дільницю у спорткомплекс «Олімп». Від неї до місцевої крамниці майже чотири кілометри, до віддалених будинків — усі п’ять. На торішніх виборах перед логістичними труднощами постали понад дві тисячі жителів.
«Тепер багато людей, особливо похилого віку, не приходять на виборчу дільницю, тому що далеко. Ми намагалися збільшити кількість рейсів. Цього разу також, мабуть, поговоримо з перевізником, щоб у день виборів частіше робив рейси», — обіцяє міський голова.
У цьому випадку держава не забезпечує умови для участі жителів у політичному житті, каже виборчий омбудсмен громадянської мережі ОПОРА Тарас Щербатюк. Це порушення 25 статті Міжнародного пакту про громадянські й політичні права.
«Слід також відзначити порушення зі сторони держави Виборчого кодексу України. Адже там чітко зазначено, що виборчі права громадян — це гарантовані Конституцією права на участь у виборах, які проводяться в Україні. Серед основних виборчих прав є саме право вільно обирати, право голосу на виборах. Ми бачимо дискримінацію з боку держави», — каже Щербатюк.
Організацією виборів, додає виборчий омбудсмен, мають займатися органи місцевого самоврядування та виконавчої влади. Про транспорт для виборців варто подбати заздалегідь, наприклад, домовитись із перевізниками. Безпосередньо перед місцевими виборами такі рішення можуть бути розцінені як політичні, розповідає Щербатюк:
«Якщо нині місцеве самоврядування вирішить орендувати такі маршрути в день виборів, то це можна буде трактувати як певне зловживання. Тут може бути навіть певна відповідальність для представників місцевого самоврядування, тому що це буде розцінюватися саме як підвіз виборців».
Брак приміщень для голосування, за даними ОПОРИ, для України ситуація не унікальна. Зокрема, в Одесі мала кількість споруд належить саме громаді. Тому їх доводиться орендувати для проведення виборів у приватних власників.
Анастасія Дашко, Громадське радіо