«Рада може прийняти капітуляційні рішення»: чим надзвичайний стан відрізняється від надзвичайної ситуації?

Режим надзвичайної ситуації через коронавірус вже ввели в дев’яти областях та у місті Київ. Проте влада йде далі й хоче оголосити надзвичайний стан. Чим відрізняються ці два поняття та що в житті громадян може змінитися з введенням надзвичайного стану, читайте далі у матеріалі.

Українські чиновники вважають, що надзвичайний стан допоможе Україні перемогти коронавірус. За його введення висловилися міністр внутрішніх справ Арсен Аваков і очільник Міністерства охорони здоров’я Ілля Ємець.

«Я говорив про це ще з першого дня своєї роботи в уряді. Це треба було робити з самого початку. Якби це вдалося, то такого поширення, яке зараз геометрично розвивається, не було б», — каже Ілля Ємець.

У неділю, 22 березня, мало відбутися засідання РНБО у зв’язку із запровадженням надзвичайного стану в Україні. Продовжити обговорення та прийняти рішення має Верховна Рада. Проте чи відбудеться засідання парламенту, не знають наразі й самі депутати. Про це нам розповіла народна депутатка від «Слуги народу» Лада Булах.

«Я брехати не буду, не знаю. Навіть в чатах немає інформації про те, чи буде завтра засідання», — пояснює вона.

Президент Володимир Зеленський раніше в ефірі програми «Свобода слова» обіцяв ввести надзвичайний стан через коронавірус, якщо цього вимагатимуть обставини.

«Ви чули, що президент Французької Республіки Еммануель Макрон сказав, що 15 днів заборонено усім виходити на вулицю. Поки що ми не дійшли до цієї ситуації, але я чесно скажу, якщо це буде потрібно – ми введемо надзвичайний стан», — заявив президент.

Тож в чому різниця між надзвичайним станом та надзвичайною ситуацією? Для запровадження першого потрібен указ президента, який затверджує Верховна Рада. Надзвичайну ситуацію ж вводить Кабмін або місцева влада. Пояснює правознавиця, адвокатка об’єднання «Есквайрс» Вікторія Ковальчук.

«Режим надзвичайної ситуації створює додаткові обов’язки для громадян. А надзвичайний стан обмежує також діяльність бізнесу і громад», — каже вона.

Надзвичайний стан — це особливий режим, який вводиться через велику небезпеку для всієї країни. Наприклад, теракти, міжнаціональні чи міжконфесійні конфлікти, стихійні лиха, катастрофи. У разі його введення органи державної влади, місцевого самоврядування та військове командування отримують додаткові повноваження. В указі президента про введення надзвичайного стану має бути чітко прописано, де саме його вводять: по всій країні чи в певних областях, які права будуть обмежені та хто контролюватиме виконання зобов’язань. Але указ президента не може суперечити Конституції України. Адвокатка Вікторія Ковальчук розповідає, які обмеження вказані в законі.

Встановлення особливого режиму передбачає, зокрема, введення комендантської години.

Правозахисники кажуть, що введення надзвичайного стану може допомогти контролювати ситуацію, проте негативно вплине на економіку держави.

Та проблеми з економікою – не єдиний ризик введення надзвичайного стану, вважає політичний експерт, кандидат юридичних наук Андрій Смолій.

«Можна буде відчужувати майно, приватні клініки чи підприємства можуть перевести в державну власність. Люди мінімально контролюватимуть рішення влади. Що означатиме, що Верховна Рада може прийняти капітуляційні рішення. Наприклад, 25 березня проголосувати рішення щодо ради ОРДЛО», — каже він.

Натомість радник міністра внутрішніх справ Іван Варченко запевняє: влада буде діяти в рамках закону.

За словами Андрій Смолія, Верховна Рада не хоче збиратися на позачергове засідання через ризик заразитися коронавірусом. Юрист каже, що ймовірний подальший сценарій такий: документи підготують в Кабміні, передадуть їх президентові, а він надішле цю пропозицію до парламенту.

Нагадаємо, в України уже є досвід надзвичайного стану. Після захоплення українських моряків в Керченській протоці 2018 році тодішній президент Петро Порошенко підписав указ про воєнний стан терміном на 60 діб. Опісля експрезидент резюмував, що воєнний стан підвищив обороноздатність країни, дав змогу провести об’єднавчий собор Української православної Церкви й продемонстрував світові українську позицію до російської агресії.

Ярина Семчишин, Громадське радіо