Понад 104 млн гривень, передбачених для удосконалення діагностики онкологічних захворювань, перерозподілив уряд України на сфери, що не мають стосунку до медицини. Пояснюють це тим, що МОЗ не встигло їх освоїти. Чи дійсно ці гроші більш потрібні для інших потреб, аніж для медичної сфери?
Кошти, передбачені для МОЗ, перенаправили на ремонт доріг, реставрацію будівель університету, монастиря, на підготовку пілотів та на видобуток урану.
На думку Ольги Стефанишиної, народної депутатки та членкині Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, такими рішеннями уряд розставляє пріоритети не на користь громадян, які потребують лікування, а щоб пропіарити так зване велике будівництво:
«Чесно кажучи, єдине питання: що за пріоритети сьогодні у нашого уряду і чому дороги є важливіші за життя і здоров’я людей. Це неприпустима ситуація і уряд України сьогодні абсолютно точно розставляє пріоритети не на користь хворих громадян, а на те, щоби зайвий попіарити раз так зване велике будівництво від президента. Звичайно, на дорогах легше відмивати кошти, ми це розуміємо. Але це дуже цинічно. Все-таки ліки невідомо з чого не закупиш, а дороги можуть робити невідь з чого. Ліки, звісно, можна закупити з великим відкатами, але вони хоча б будуть ліками».
Інформацію про передачу коштів з програм МОЗу прокоментував і прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Він назвав маніпуляцією те, що нібито кошти, які призначалися для онкохворих, пішли на дороги.
«У нас до кінця року залишилося 2 місяці, а тому ми зараз дивимось, які бюджетні програми з різних обставин не використали кошти. Після відповідного аналізу перенаправляємо їх, щоб ефективно витратити для людей. Кошти для реконструкції лабораторії діагностики будуть передбачені в наступному році», — написав Шмигаль.
Йдеться про реконструкцію лабораторії Національного інституту раку, найбільшого онкологічного центру нашої країни, завдяки якій в Україні могли б проводити трансплантацію кісткового мозку від неродинного донора. Зараз у нас таких операцій не роблять. Наталія Храновська, завідувачка лабораторії, каже, що це б здешевило проведення процедури утричі у порівнянні з проведенням такої ж операції за кордоном.
«Реалізація проєкту дозволить наблизити вирішення такої наболілої для держави проблеми як впровадження методу трансплантації від неродинного донора. Наразі такі трансплантації для дорослих онкохворих в Україні не проводяться. Одна така процедура за кордоном коштує 150 тисяч євро. В Україні вона коштувала б приблизно 50 тисяч євро».
До слова, гроші на розбудову цієї діагностичної лабораторії виділяли у бюджеті ще у 2018 році. Але ні тоді, ні у 2019-му, ні у 2020-му ці кошти так і не освоїли. І жодної підготовчої роботи не провели.
Сама ідея перенаправлення не засвоєних коштів модлива, каже виконавчий директор благодійного фонду «Таблеточки», що допомагає онкохворим дітям, В’ячеслав Биков. Проблема у тому, що Міністерство охорони здоров’я не використало ці кошти і не відстояло їх перенаправлення на потреби медицини:
«МОЗ, зокрема пан Степанов, не соромиться говорити, що медицина недофінансована, що видатки потрібно збільшувати і він обіцяє їх збільшити до 6% ВВП, на сьогодні у нас ледь 2-3%. Але виходить, що замість того, аби додати до сфери медичної, гроші звідти навпаки забирають. Це і викликає обурення. Нехай не спромоглися використати ці кошти, але перерозподілити їх можна було на ту ж саму недофінансовану медичну сферу.
Навіть сам Інститут раку недофінансований і вони говорили, що у них там стоїть рентген апарат 1985 чи 1986 року випуску. То купили б туди той самий рентгент апарт, відремонтували інші приміщення Інституту. Складно не придумати на що у медицині можна використати гроші».
Також у вчорашній заяві глава уряду апелював до того, що цьогоріч «виділена рекордна кількість коштів на лікування онкохворих, загалом на 40% більше, ніж минулого року й удвічі більше, ніж у 2018». В’ячеслав Биков називає це не брехнею, але маніпуляцією:
«Це не брехня, але це маніпуляція. Чому? Тому що цей рекорд, крім всього іншого, був досягнутий завдяки намаганням Національної служби охорони здоров’я і тій роботі, яку проробила саме НСОЗ. Це заслуга не МОЗу, це заслуга не уряду».
Сфера онкології, як і загалом сфера медицини залишається недофінансованою. Це стосується і капітальних ремонтів. Саме відсутність фінансування капремонтів виконавчий директор фонду «Таблеточки» називає найбільшою проблемою нашої медсистеми:
«Якщо говорити, наприклад, про Охмадит та Національний інститут раку, то це лікарняні заклади національного рівня, тобто вони фінансуються з держбюджету. Бюджет Охмадиту щороку ріжуть. І ріжуть якраз на капітальні витрати. На ремонти, на закупівлю нового обладнання. На капітальні ремонти різалися витрати, починаючи з 2011 року, на обладнання — з 2014-го. Цього року ми отримували звернення на закупівлю ганчірок. Тобто, благодійні фонди отримують звернення на закупівлю ганчірок, швабр, мильних засобів. Лікарням не вистачає навіть цього, не говорячи вже про медикаменти, обладнання. Забирати гроші з медичної системи і говорити, що будемо витрачати на дороги витрачати чи відбудовувати шахти уранові? Мені здається, ми просто зовсім не з тієї сфери хочемо забирати гроші».
З огляду на ситуацію, що склалась, завтра, 30 жовтня о 11:00 біля будівлі МОЗу анонсують акцію «Міністерство лікування асфальтом». Організатори пишуть, що змушені виходити, адже вкотре лікування та життя пацієнтів під загрозою через Міністерство охорони здоров’я та міністра Степанова.
Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS