Сьогодні рівно 80 років із дня, коли американські військово-морська та повітряна бази, розташовані на околицях Перл-Гарбора на острові Оаху, Гаваї, зазнали нищівної атаки з боку Японії. Цей день увійшов в історію як напад на Перл-Гарбор або Гавайська морська операція, але здебільшого достатньо й самої назви гавані «Перл-Гарбор», щоб одразу зрозуміти, про що йдеться.
Про справжню вагу цих подій дискусії істориків точаться і досі. Про причини та наслідки знімають документальне і художнє кіно, але про справжній вплив на перебіг Другої світової війни, та, ймовірно, всієї історії ХХ ст. остаточної відповіді не можна дати й досі.
Напад на Перл-Гарбор (англ. Attack on Pearl Harbor) — раптовий комбінований напад на американські військово-морську та повітряну бази японської палубної авіації авіаносного об’єднання віцеадмірала Наґумо Тюїті та карликових субмарин, які до місця нападу доставили підводними човнами Японського імператорського флоту.
Атака сталася рано-вранці 7 грудня 1941 року і ознаменувала початок війни на Тихому океані між Японією та США. Головною метою нападу на Перл-Гарбор була нейтралізація тихоокеанського флоту США для забезпечення свободи дій японської армії і флоту в Південно-Східній Азії.
За 18 місяців до атаки президент США Франклін Д. Рузвельт перевів флот Сполучених Штатів до Перл-Гарбора як імовірний захід для стримування японської агресії. Японські військові, залучені в, здавалося б, нескінченну війну, яку вони розпочали проти Китаю в середині 1937 року, вкрай потребували нафти та іншої сировини. Можливості придбати необхідне дедалі обмежувалися на тлі продовження цієї війни.
У липні 1941 року західні держави фактично припинили торгівлю з Японією. Відтоді, коли японці планували захопити багату на нафту та корисні копалини Ост-Індію та Південно-Східну Азію, війна на Тихому океані була практично неминучою.
Наприкінці листопада 1941 року, коли мирні переговори явно сходили нанівець, американські офіційні особи повністю очікували нападу Японії на Індію, Малайю та, ймовірно, на Філіппіни. Зовсім непередбачуваною була перспектива нападу Японії на схід.
І. Коміренко у розділі «Перл-Гарбор 1941» в Українській дипломатичній енциклопедії пише наступне:
«Ще з кінця вересня 1940 уряд США усвідомив реальність перспективи війни з Японією, що стало основною темою переговорів Ф. Рузвельта та В. Черчілля під час їхньої зустрічі у серпні 1941, наслідком яких стали попередження Токіо: американське, в якому США застерігали Японію від нових кроків у напрямку територіальної експансії з використанням військ, сили, й наголошували, що в разі продовження японської експансії США вдадуться до негайних заходів, які вважатимуть за необхідне, щоб захистити свої законні права та інтереси; британське, в якому Лондон беззастережно підтримав позицію США щодо японської експансії та наголосив, що в разі японсько-американської конфронтації стане на бік США.
У листопаді 1941 року на переговорах із США японська сторона сформулювала умови, на яких погоджувалась досягти врегулювання протиріч: збереження присутності японських військ у Північному Китаї, Внутрішній Монголії та о. Хайнань до укладення договору з Китаєм, а також в Індокитаї «до встановлення справедливого миру на Далекому Сході». 26 листопада 1941 року японські умови було офіційно відхилено американським урядом після консультацій із Великою Британією. США висунули контрпропозиції, пропонуючи сприяння обох держав підписанню пакту про ненапад між усіма країнами, зацікавленими в проблемах Далекого Сходу, і вимагаючи виведення японських військ із Китаю та Індокитаю.
1 грудня 1941 року на імператорській нараді було ухвалене остаточне рішення про початок Японією воєнних дій проти США, Великої Британії і Нідерландської Індії».
«26.11.1941 згідно з розробленим адміралом Ямамото планом потужна японська ескадрилья під командуванням віце-адмірала Наґумо (6 авіаносців із 432 літаками, 2 лінкори, 3 крейсери, 3 підводних човни, 11 есмінців) відійшла від Курильських островів і взяла напрямок на Гавайські острови, на Перл-Гарбор. Таємно досягнувши американської бази, де дислокувались 94 військові кораблі, у т.ч. 8 лінкорів, 8 крейсерів, 29 есмінців, 5 підводних човнів та понад 230 літаків США, японська ескадра о 7.55 ранку (8.12 за місцевим часом) почала його бомбардування…», — йдеться в Українській дипломатичній енциклопедії.
Зрання 7 грудня літаки з японських авіаносців завдали ударів по аеродромах на острові Оаху та по кораблях, що стояли на якорі в гавані Перл-Гарбор.
Хвилю атак протягом всієї операції можна приблизно поділити таким чином: атака першого ешелону, атака торпедоносіїв, атака бомбардувальників, атака пікіруючих бомбардувальників, атака винищувачів супроводу та атака другого ешелону.
Японські винищувачі Міцубісі А6М2 («Zero») перед вильотом на атаку американської бази в Перл-Гарборі на палубі авіаносця «Акагі»Японські літаки, що брали участь у нападі на Гаваях: Накадзіма B5N2 («Kate»), Міцубісі А6М2 («Zero») та Аічі D3A1 («Val»).
Було потоплено 4 лінкори, 2 есмінці, 1 мінний загороджувач. Ще 4 лінкори, 3 легких крейсери й 1 есмінець отримали значні пошкодження. 188 літаків американської авіації було знищено, а ще 159 було значно пошкоджено. Американці втратили 2403 людини вбитими (з них 1102 — на борту підірваного лінкора «Аризона») і 1178 — пораненими.
Лінкор USS Arizona горів два дні після удару. Його залишки і досі на дні Перл-Гарбора і є військовим меморіаломЯпонці втратили 29 літаків, ще 74 було пошкоджено. Було потоплено 4 малі підводні човни та один малий підводний човен некеровано викинувся на берег (чотири з п’яти підводних човнів було знайдено). Людські втрати склали 64 людини загиблими (55 льотчиків, 9 підводників). Одна людина потрапила в полон (лейтенант Сакамакі). Він доплив до берега після того, як його малий підводний човен наскочив на риф.
Розбитий японський літак «Zero» у форті Камехамеха після нападу на Перл-ГарборІз точки зору ефекту несподіванки, напад на Перл-Гарбор називають успішним для Японії, — таким, що перевершив усі сподівання тих, хто розробляв операцію. Нейтралізація тихоокеанського флоту США на 6 місяців дозволила Японії захопити більшу частину Південно-Східної Азії, включаючи Гонконг, Бірму, Голландську Ост-Індію, Сінгапур та Філіппіни.
Однак подальша відмова США від перемир’я й неможливість отримати допомогу від союзників у підсумку призвели до поразки Японії.
Із усіх потоплених американських кораблів не вдалося відновити тільки 4 — лінкори «Арізона» (підірвано) і «Оклахома» (перевернувся) та 2 есмінці. Інші кораблі відремонтували, зокрема лінкори «Каліфорнія» (потоплений), «Теннессі», «Західна Вірджинія» (потоплений), «Меріленд», «Невада» й «Пенсильванія».
Не було пошкоджено жоден з трьох авіаносців США — які саме у той час не були в Перл-Гарборі.
Із 22 японських кораблів, які брали участь у нападі на Перл-Гарбор, до кінця війни залишився тільки один.
Між Перл-Гарбором і Нью-Йорком п’ять часових поясів, того ж дня про напад дізналися в Америці. Про напад оголосили по радіо, причому радіостанції заради термінових новин масово переривали свої передачі. Ви можете послухати одне з таких оголошень у цьому твіті:
Лише за одну добу США були втягнуті у світову війну, незважаючи на те, що президент Рузвельт намагався всіляко утримати нейтралітет своєї країни.
«… Наступного дня поблизу узбережжя Малайзії японці потопили 2 британські лінкори та висадили десанти на півночі Малайського півострова і на Філіппінах. Тільки після цього японський імператор оголосив війну США та Великій Британії. Те саме зробив і Таїланд і пропустив через свою територію японські війська.
8 грудня 1941 року США оголосили війну Японії.
11 грудня війну США оголосили Німеччина, а згодом — Італія, Болгарія, Угорщина, Румунія, Словаччина, Хорватія і Манчьжоу-Го», — йдеться в Українській дипломатичній енциклопедії.
За 80 років після атаки, «Перл Гарбор» не переставав згадуватися у дослідження військових істориків, документальних фільмах та художній літературі.
Ці події залишили відбиток і у масовій культурі. Зокрема, стрічка «Тора! Тора! Тора!» 1970 року — спільний американо-японський фільм, присвячений подіям 7 грудня 1941 року.
Найвідомішою художньою стрічкою про напад є «Перл-Гарбор» — військова мелодрама 2001 року режисера Майкла Бея. Фільм отримав премію «Оскар» за найкращу звукорежисуру та був номінований на Золотий глобус.
3 грудня 2021 року до аеропорту Гонолулу прибули 59 ветеранів Другої світової до 80 роковин нападу на Перл-Гарбор, повідомляє місцеве видання.
«Усі, кого я знав, були вірними, — сказав ветеран армійського авіаційного корпусу Денні Томпсон. «Я пам’ятаю багато близьких дзвінків, у мене є два пурпурних серця (висока нагорода — ред.)».
Ці чоловіки, яких почесно зустріли у гавані, були прикликані на війну саме після атаки 7 грудня 1941 року.
«Атака вимагала негайних дій, і вони відповіли на заклик. Вони повернулися сюди — майже через століття — та переконані, що ті важкі часи вартували того», — пише видання.
Видання New-Journal наводить спогади ветеранів до 80 роковин подій у Перл-Гарборі:
«Після того, як вони бомбили Перл-Гарбор, я пішов на військову службу наступного дня», — каже 97-річний Майк Вісконті, який серед інших ветеранів Другої світової війни, яких вшанували на церемонії з нагоди 80 роковин нападу.
«Я вважав своїм обов’язком вступити на службу для моєї країни», — сказав Вісконті, який здійснив 200 польотів над гірським хребтом Гімалаїв на B-24 Liberators, перевозячи постачання з Бірми до Китаю, як рядовий в авіаційному корпусі армії США.
New York Post пише про те, як за допомогою краудфандингу 101-річного героя подій на Перл-Гарбор, відправили на церемонію, присвячену 80 роковинам.
101-річний Іра ШабСім’я з Орегона звернулася до краудфандингу, щоб відправити свого 101-річного тата-ветерана ВМС до Перл-Гарбора, де він героїчно допомагав відбити напад Японії 80 років тому.
Сторінка GoFundMe Кімберлі Хайнріхс зібрала майже 10 000 доларів.
Її батько, Іра «Айк» Шаб, був музикантом ВМС США, призначений на есмінець USS Dobbin недільним ранком 7 грудня 1941 року. Він планував зустрітися з братом, коли японські літаки почали атаку.
«Важко щось сказати про відчуття, що у вас в голові в той момент. Ти боїшся. Ти не знаєш, що станеться далі», — сказав Шаб.
«Коли я зрозумів, що ми піддалися атаці, я почав виконувати те, що мені сказали, передаючи боєприпаси тощо».
На той день Шабу був лише 21 рік.
«Він витягав тіла з води, усі витягали тіла з води», — розповідає дочка Шаба і додає, що батько почав більше розповідати про свій досвід у Перл-Гарборі, коли став старшим.
Очікується, що Шаб буде єдиним із 40 живих учасників подій у Перл-Гарборі на церемонії до 80 роковин.
За розвитком подій 80-річної давнини ви можете щодня стежити у твіттері, де Громадське радіо веде профіль «Друга Світова. Український відлік».
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS