Нью-Йорк, Берлин, Нова Прага і Париж: українські населені пункти про існування яких ви і не знали

На мапі України можна знайти чимало назв сіл, селищ та міст, чиї назви так чи інакше можна собі пояснити та й загалом не вважати такими, що мають не місцеве походження — як от Дубно, Верба, Вишеньки, Семидуби, Довгошиї, Горбачі, Серединка. Але чи думали ви про те, що в Україні може бути селище Нью-Йорк чи село Париж?

Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті

До думки про повернення селищу Новгородське у Донецькій області історичної назви Нью-Йорк у громаді дійшли не просто так. Упродовж деякого часу група ініціативних місцевих мешканок та мешканців займаються просвітницькою діяльністю, розповідають про первинну назву свого населеного пункту та пропагують повернення до неї. Серед них є Христина Шевченко, керівниця ГО «Ініціативна молодь українського Нью-Йорка». Вона вчителює в одній із трьох місцевих шкіл, викладає українську мову.

Колишній Нью-Йорк до війни мав населення близько 12 тисяч, тепер, каже Христина, мабуть, 9-10. Пригадує, що коли кілька років тому перейнялись питанням про повернення селищу історичної назви, то дехто з молоді віком 16-18 років і не знали про те, що їхнє Новгородське колись було не інакше як Нью-Йорком:

«У 2016 році після окупації, після початку російсько-української війни ми зрозуміли, що нам необхідно говорити правду стосовно наших земель. Бо Росія говорила і пропагувала на весь світ, що Донбас це «исконно русские земли». Нам же треба було донести правду, що Донбас має європейське коріння».

Перша згадка про селище Нью-Йорк зустрічається у 1849 році на карті Катеринославської губернії. Відомо, що його заснували етнічні німецькі поселенці:

«Селище заселяли німці-меноніти. Вони об’єднали 7 невеличких населених пунктів із центром у Нью-Йорку. Утворили колонію. Це був потужний культурний і промисловий потенціал. Взагалі існувало дві легенди, чому саме Нью-Йорк. Перша говорить про те, що дружина одного німця, який жив у селищі, була з Америки. І оскільки вона дуже сумувала за Батьківщиною, німець вирішив назвати це поселення на честь американського Нью-Йорка, щоб дружина мала шматочок батьківщини. Друга легенда оповідає про те, що німець-промисловець, який жив на території Нью-Йорка, якось колись сказав, що це новий Йорк. Тобто, нове місто, новий город, тому Нью-Йорк».

Очікувано, що не усі місцеві підтримали ініціативу з повернення історичної назви:

«Настрої стосовно цього у селищі насправді різні. Молодь, наприклад, однозначно «за» повернення історичної назви. Бо у молоді свої інтереси, багато перспектив і планів на цю назву. І, звичайно, прописка в українському Нью-Йорку це звучить круто. Стосовно людей старшого віку, то їм дуже складно розставатися з усім, що хоча б якось поєднує їх із радянським минулим. Тому саме літнім людям складно сприймати таку інформацію. Хоча ті люди, з якими ми спілкуємося і пояснюємо, для чого це взагалі потрібно, чому важливо повернути історичну назву, то дехто змінює свою думку на позитивну».

Від тих давніх «нью-йоркських часів» у селищі залишилось кілька будов. Їх звели на початку ХХ століття:

«У нас є млин Петерека Діка, зведений у 1903 році. Він і зараз працює. Його відстояли, відвоювали, бо будівлю хотіли зруйнувати. Млин ще не отримав статусу архітектурної пам’ятки, але ми над цим працюємо і сподіваємося, що доб’ємося цього. Також у нас залишився магазин Аарона Тіссена, збудований у 1910 році. Його реставрували, відремонтували і ззовні і зсередини. Ця будівля зберегла свої архітектурні надбання, але все ж трохи осучаснена».

Було у Новгородському і дещо, що нагадувало саме про перших місцевих жителів німців-менонітів:

«У нас навіть був будинок із садом, що мав дуже особливу будову: для того, щоб сад зберігав прохолоду і можна було комфортно гуляти, дерева у ньому були розсаджені у певній послідовності. Це німецькі технології, так німці саме садили».

Поява в інформаційному полі дійсно українського Нью-Йорка, без часто притаманного у таких випадках комплексу меншовартості, коли озеро на Вінниччині називають українськими Мальдівами, а Чернівці маленьким Парижем, спонукала нас поцікавитись: а чи є в Україні ще населені пункти, що називаються подібно до іноземних міст?

Наприклад, до листопада 1945-го року на Одещині було аж два Парижа. Новим Парижем називалось теперішнє село Роща, а Парижем — Веселий Кут.

Історик та картограф Дмитро Вортман розповів про ще два українських поселення, що називаються на честь іноземних:

«Село Трипілля на Київщині назване на честь Триполі у сучасному Лівані. Це, звичайно, гіпотеза, але з усіх гіпотез про виникнення цієї назви ця найбільш адекватна. А поруч з Трипіллям є село Халеп’я, назване на честь Алеппо, — того, що в Сирії».

Також на Кіровоградщині є селище Нова Прага, на Львівщині — село Берлин, на Житомирщині — Видень. У Миколаївській області село Градівка у певний період свого існування, а саме впродовж 1925-39 років, називалось Мюнхен.

На тій же Донеччині донині існує село Константинопіль, засноване грецькими поселенцями і назване на честь столиці Візантії.

Отож, повертаючись до Нью-Йорка, у майбутньому у селищі планують створити сквер «Український Нью-Йорк» та власну газету «Новини Нью-Йорка». І коли Верховна Рада підтримає пропозицію про повернення назви, то теперішнє Новгородське стане:

«Селище Нью-Йорк, Донецька область, Україна».

Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо

Комітет Верховної Ради підтримав рішення про повернення історичної назви селищу Новгородське на Донеччині. До 1951 року воно називалось Нью-Йорк. Подання про перейменування подала Донецька обласна військово-цивільна адміністрація. Коли парламент розгляне це питання – наразі невідомо. 

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS