facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Молодіжне кредитування та розтермінування виплат на 20 років: як купують житло в Україні

1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 5 хв

Понад 1 млн українських сімей не мають власного житла або потребують поліпшення житлових умов. Питання здешевлення іпотечних кредитів в Україні виникало неодноразово. У якісь роки працювала подібна програма — «Доступне житло». Тоді держава компенсувала 13% річних. Але закінчилися гроші — програму згорнули.

Якщо порівняти із, наприклад, сусідньою Європою, то там іпотечний кредит можна взяти в середньому під 1,5% річних. В Україні це 14%.

Серед моїх знайомих лише одна людина скористалась для купівлі житла держпрограмою. Тих, хто брав житло на відтермінування виплат, не знаю взагалі. Більшість або орендують, або купують, маючи усю суму одразу.

Пропонуємо вашій увазі кілька історій.

Закарпаття та скепсис продавців

Тетяна Хорошилова — переселенка. Із початком війни переїхала з Макіївки до Ужгорода. Власного житла не мала, єдиною можливістю для придбання було скористатись якою-небудь державною програмою. Така пропозиція з’явилась у 2019 році. За умовами цієї програми житло могло бути як первинне, так і вторинне. Але у будь-якому разі уже повинно було використовуватись.

«6 грудня 2019 року оголосили про те, що заявки від охочих придбати житло за програмою прийматимуть упродовж кількох днів. Розуміючи, що сайт не витримає і «впаде», я подала заявку електронною поштою, стала другою у черзі.

На Закарпаття, за програмою, виділили лише 800 тисяч грн. Це державне кредитування, тому можна уявити, яких там документів лише не треба було підготувати. Я сміюсь і розповідаю, що вимагали навіть фотографію з квадрокоптера і рентген усього на світі. Це було дуже складно. За кілька днів, що приймали заявки, з області подалось 90 людей. Коли мені повідомили, що я можу скористатись програмою, то на пошуки житла мала загалом тиждень часу».

Каже, квартиру купувала на невигідних умовах, бо всі продавці, як тільки чули слова «держпрограма» не хотіли мати нічого спільного. А ті, хто погоджувались, підіймали вартість на 20-40%.

«Усі витрати на оформлення документів, які зазвичай ділять між собою продавець і покупець, я оплачувала сама. Інакше людина на погоджувалась продавати. Це зважаючи на те, що ціна була щонайменше на 20% (а за офіційною оцінкою на 40%) вищою за реальну ціну за цю квартиру. Я погоджувалась, бо це гривневий кредит, я не надто багато втрачала. Продавець мені прямим текстом сказав, що він із державою не грає в жодні ігри».

Цікавим є той факт, що програма діяла лише у межах одного місяця.

«Багато продавців казали щось на кшталт: «Ага, я знаю про що це, потім не дочекаємось тих грошей». Люди дуже плутають між собою ці програми. Думають, що це держава у них купує, а це ж не держава, а я, яка завдяки їхній згоді на продаж беру кредит на своє майбутнє житло.

І гроші на рахунок вони отримують одразу. Тобто проблема, яка існує з цими програмами пов’язана не з тим, що непрозорі механізми. А з тим, що продавці упереджено ставляться до подібних програм. Вважають, що це якось зачіпає їхні інтереси або не враховує їх, абощо. Я навіть не можу порахувати скільки я отримала відмов після перших слів про те, що це держкредитування».

Зрештою Тетяна Хорошилова каже, що її квартира не коштує стільки, скільки вона за неї заплатила. Але іншого варіанту для придбання квартири у неї не було.

«Насправді для мене це все ж кращий варіант, ніж нічого. Зараз я спокійна, бо плачу ту жсуму, яку б платила за оренду, але вже за своє власне житло. Все одно мені вигідно».

Київ та «Укрбуд»

Підприємець Андрій Музика з Києва. У 2015 році він вклав свої гроші у тоді котлован, який мав у першому кварталі 2019 року стати двокімнатною квартирою на 12 поверсі багатоповерхівки. Договір уклали з компанією «Укрбуд». Проте досі його сім’я туди не переїхала.

«Все було відмінно, будівництво тривало. У договорі були прописані усі зобов’язання. Єдине, чого не було (адже ми все ж живемо в Україні), то це пояснень того, що буде, якщо забудовник не жотримається термінів здачі житла в експлуатацію, якою буде його відповідальність.

Замовником будівництва було Міністерство оборони. Однак у 2017 році почались суди. Тоді виявилось, що Міноборони хоче відмовитись від цих зобов’язань. Земля, на якій будується комплекс, також належить міністерству.

«Те, що замовник — Міноборони було наче навіть плюсом. Та й «Укрбуд» на той момент багато будував, з документами у них все було добре. І навіть ніхто не міг припустити нічого подібного».

Будівництво затягнулось, згодом припинилось зовсім. «Укрбуд» оголосив себе банкрутом. Через якийсь час компанія «Київміськбуд» заявила, що бере будову на свій баланс. Наразі обіцяють, що здадуть будинок в першому кварталі наступного, тобто уже 2022 року.

«Коли «Київміськбуд» брав будову на баланс, то перший під’їзд був повністю завершений. Уже з вікнами, фасадом, усе пофарбоване. Другий під’їзд був без вікон, третій — наполовину засклений, частково утеплений.

Оскільки я найбільш фартова людина по життю, то моя квартира саме у другому під’їзді, де нічого по факту ще не було. За, грубо кажучи рік, «Київміськбуд» засклив увесь будинок, майже закінчили роботи з фасадом. Начебто усе це рухається, сподіваюсь навесні наступного року заїдемо, якщо знову нічого не трапиться».

Львів і молодіжне кредитування

Завдяки програмі молодіжного кредитування у 2013 році у Львові двокімнатну квартиру придбала журналістка Ліля Кокора. Заїхала жити восени 2017 року. Дізналась про таку можливість від тодішньої співробітниці.

«Самі документи збирала недовго, але доволі довгим був сам процес подачі. Через те, що в міськраді то губили якісь документи, то десь їх забували. Доводилось доносити. Але все ж до кінця 2013 року я кредит отримала».

Учасницею чи учасником програми могла стати будь-яка людина з українським громадянством віком до 35 років. Програма діяла таким чином:

«Потрібно було оформлюватись в чергу на кредит, кожен учасник отримував свій порядковий номер. Чим довше ти був черзі, тим більше отримував бонусів. Через те, що я тоді працювала в аспірантурі і була науковицею, то теж бонуси отримувала. Чим більше бонусів — тим більша ймовірність швидше отримати кредит».

Перший внесок становив 15 тисяч доларів. Розтермінування на житло дівчина брала на 30 років. Суть кредитування полягала у тому, що відсоток кредиту покривала міськрада.

«Але оскільки у якийсь момент вдалось заробити трохи більше грошей, то наразі уже майже погасила цей кредит».

Під час розмови Ліля пригадала, що подібні програми з придбання житла діють навіть у її рідному місті на Тернопільщині.

«Навіть у мене в Теребовлі до 2014 року діяла подібна програма. Подруга батьків теж взяла квартиру за молодіжним кредитом і на вигідних умовах».

Наразі в Україні фінансування пільгового кредитування молоді здійснюється лише місцевими бюджетами за місцевими житловими програмами.

Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Поляки розблокували два пункти пропуску на кордоні з Україною

Поляки розблокували два пункти пропуску на кордоні з Україною

23 хв тому
Російські окупанти атакують Харків

Російські окупанти атакують Харків

29 хв тому
«Живу, як у розбитому кориті» — єдина жителька села Греківка, що на Луганщині

«Живу, як у розбитому кориті» — єдина жителька села Греківка, що на Луганщині

1 год тому
Армія РФ завдала удару по багатоповерхівці на Харківщині

Армія РФ завдала удару по багатоповерхівці на Харківщині

1 год тому