«Такий екологічний, а оселедець берете в кульку» — як українці знаходять альтернативу пластиковим пакетам, які заборонять в Україні
«Такий екологічний, а оселедець берете в кульку» — як українці знаходять альтернативу пластиковим пакетам, які заборонять в Україні
0:00
/
0:00

«Такий екологічний, а оселедець берете в кульку» — як українці знаходять альтернативу пластиковим пакетам, які заборонять в Україні

Із 1 січня 2022 року пластикові пакети в Україні будуть поза законом. Під заборону потрапили тонкі та надтонкі пакетики, що витримують вагу до 5 кг. Їх не можна буде розповсюджувати ні платно, ні задарма. Цупкіші пакети не заборонили. Але їх не можна буде отримати безкоштовно.

Як виняток до 2023 року залишаться одноразові пакети для м’яса, риби та сипучих продуктів. Наразі ж замінити поліетилен мають торбинки багаторазового використання, біорозкладні та паперові пакети.

У законопроєкті йдеться, що мета Європи – використовувати до 90 пакетів на людину в рік і поступово знижувати цю цифру. В Україні ж зараз на одну людину в рік припадає 500 пакетів.
Близько трьох років тому відмовилась від пакетів Ганна Маєвська, депутатка Хмельницької міськради. Розповідає, що все почалось з соціальної реклами про вплив продукованого людиною сміття на екологію:

«Все почалося з банальної соціальної реклами, коли ми подивилися ролик про черепаху з носа якої витягували пластикову соломинку. У такі моменти стає зрозуміло, що ти не просто продукуєш усе своє сміття, приносиш додому і викидаєш, а те, що воно впливає і на життя інших людей, тварин.

Торбинки, як альтернативу пакетам, для себе та своїх подружок я шию сама».

Але не кульочками єдиними.

«Насправді нам у Хмельницькому з цим пощастило. Наприклад, біля мого будинку є контейнер для ПЕТ-пляшки, також — пункт прийому макулатури, старенький, але діючий. Біля сусіднього будинки стоїть контейнер для скла. Є підрядники, які збирають ці відходи і на цьому заробляють. Також у місті відкрили пункт прийому дуже великої кількості фракцій відходів, таких як, скажімо, тетрапак, який ми колись відправляли на переробку поштою. В принципі це, мабуть, і є основною частиною сміття кожного мешканця, це можна відсортувати і здати», — говорить Ганна.

Приблизно тоді ж, три роки тому, вирішив обмежити використання пластику, в тому числі і пакетиків, Олександр. Це, каже, збіглося зі зміною роботи:

«У новій компанії я дізнався про проєкт «Зелений офіс». У великих компаніях такі проєкти популярні, вони розповідають працівникам про соціальну відповідальність, також у них присутній екологічний аспект. Тобто співробітників стимулюють до свідомого використання природних ресурсів, проводять різноманітні акції по збору макулатури, пластику. Так я теж почав менше використовувати пакетів, а згодом в принципі відмовився від них зовсім». 

Звісно, погоджується, що не завжди все вдається покласти у свою тару. Саме для таких випадків підписаний законопроєкт передбачає поки залишити пакети:

«Бувають різні ситуації. Наприклад, нещодавно був подібний випадок. Зазвичай, якщо я забуваю торбинки чи їх не вистачає, то беру овочі/фрукти просто, без пакетиків. І от була така ситуація, я все на касі повикладав, продавчиня дивиться на все це, посміхається типу «о, такий екологічний», дивиться на оселедець і каже: «А це ж у вас в пакетику!», та я й відповів, що не все так до кінця продумано». 

Натомість колись навіть була мода на поліетиленові пакети. Киянка Наталія Шашкова пригадує, що в кінці 70-х ті, хто мав пакет «Мальборо» були такими ж модними і гордими як власниці та власники, скажімо, дублянок. Пакет був річчю культовою, з ними обходились дуже обережно, а деякі навіть тримали «на вихід»:

«Я не знаю звідки вони їх брали, з Москви може привозили чи з Одеси. Одеса ж у Союзі була одним із передових міст, тому що там було багато підпільних майстерень. Якщо у тебе був такий пакет, то це вважалось дуже круто. Це було на рівні як от мати джинси, дублянку і ось цей пакет. Він був з картинкою з обох боків, ручки були не «майка», а прорізані у самому поліетилені овали.  Звісно, ці пакети швидко зношувались, тому, щоб довше служили, зсередини їх проклеювали скотчем». 

Повертаючись до законопроєкту, то до такої заборони пакетів треба буде прийти, збільшити їх вартість і створити станції професійного компостування дозволених біорозкладних, пояснює екоактивістка Олена Казанська. І додає, що за поводженням з відходами Україна перебуває у 18-му максимум на початку 19 століття:

«У тому ж питання до цього нового закону. Ми кажемо про те, що з’являться пакети завтовшки 50 мікрон і більше, і ми їх зможемо збирати та переробляти. Але це буде пакування від м’яса чи риби. Тобто треба, щоб людина, використавши цей пакет, повернула його до якихось баків. Невідомо, хто буде їх збирати — виробник чи рітейл. Невідомо, де ці баки будуть стояти. Як і незрозуміло як ці пакети потім повинні помити, адже забруднені пакети не переробляються. Насправді це дуже дорогий процес. Переробка цих пакетів буде нерентабельною, ця сфера буде дотаційною. Але, звісно, для України це вже буде краще». 

Ухвалений закон, говорить Олена Казанська, може принести перш за все освітню користь, щоб люди почали зважати на пакети:

«Тобто ми звернемо увагу на кількість пластику, на те, що ці пакети використовуються 3 хвилини, а потім на 150 років їдуть на сміттєзвалище, що ми собі не можемо дозволити при наявному на сьогодні поводженні з відходами складувати цей пластик». 

Ще один виграш цього законопроєкту буде у тому, що продавці змушені будуть перелаштовуватись і шукати біорозкладні пакети, замість пластикових.

«А якщо буде розширена відповідальність виробника, то в принципі повинні бути створені станції промислового компостування. Скажімо так: не виходить по любові — треба робити по закону. Так от в Україні все треба робити по закону, наша екосвідомість ще не на тому рівні», — каже Казанська. 

Загалом сортування сміття є річчю похідною, у прагненні жити якомога більше екологічно важливо ось що – менше споживати. Адже чим менше споживаємо, тим менше сміття і менше сортування. Для цього навіть існує правило трьох R: Reduce (скоротити споживання), Reuse (використовувати повторно), Recycle (переробляти).

Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису

Останнi новини